Галицьке староство.
Місто Галич розташоване над рікою Дністер біля того місця, де впадають в Дністер дві великі річки Чва (в люстрації "Czew" - Чев) і Луква.
У цьому місті міщани і передміщани зі своїх хат і городів платять щороку всього за даними фонду 20 злотих.
Шевці, яких буває часом менше, а часом більше, на той час їх було 10, дають річного чиншу по 12 грошів, але половину з того чиншу дідичний війт забирає собі, тоді на замкову сторону дає 2 злотих.
Є 8 яток м’ясників, з кожної приходить лою смальцованого по 5 каменів, до якого війт нічого не має: кожний вартий 30 грошів: це складає 40 злотих.
На цей час є 29 євреїв-господарів, які дають за рік по 30 грошів, а їхні імена: Шмонко Рабей, Сачко Луцький, Марко Каплен, Шмонко Ізраїлович, Йоско Зорахович, Моско Доленський, Богдан Освіч, Марко Старший, Абрамко Коремєч, Аврас, Марко Гордей, Лоско Гульмівий, Арон Ізраїлович, Ісачко Ілліч, Лохно Ілліч, Кропивка Моско, Марко Морхолеч, Татус Дускович, Моско Захарович, Моско Самсонович, Мачіці Алатич, Лохно Ковлік, Охамян Смойлович, Іван Сачкович, Лоско Ілліч, Абрамко Левкович, Банєч, Бейфова вдова, Ханка.
Єврейські коморники, яких є 13, платять по 15 грошів, крім Рабея шкільника і кантора, про яких кажуть, що вони були звільнені від чиншу: Бельмач, Чорний, Смойло Марковей зять, Басьо Бохданович, Ячко, Моско Госвіц, Ахрон Глухий, Саломко Зідаковський, Аарон Дотоссон, Ячко Луцький, Семка Пропівчич, Марко Кулик, Данко Чемкович.
Сума від євреїв, як від господарів, так і від коморників, становить 35 злотих і 15 грошів.
При місті є 7 руських попів, які дають чиншу по 30 грошів, що складає 7 злотих, а саме: піп Святого Різдва, Мікуліский, Воскресінский, Святого Михаїла, Святої Пречистої Лановський, піп Петровський, Троїцький монастир.
Про міру галицьку: міра в Галичі, якою зерно міряється на ринку, менша, ніж у Снятині і Коломиї, і трохи більша рогатинської, тому дешевше буває збіжжя в Галичі, ніж у Коломиї, і хоч мало приносять рогатинське, все одно ціна збіжжя також трохи перевищує ціну рогатинського.
Поміряних міських орних земель або ланів налічується 12 і одна чверть: з кожного лану платять по 30 грошів, вівса по 1 колоді, тобто 16 мац, вартість кожної маци 6 грошів; жита по 8 мац, вартість кожної маци 12 грошів. Але з цього всього, як грошей, так і зерна, дідичному війтові йде шоста частина, тому на замкову сторону виходить 75 злотих 15 грошів. А імена тих, які тримають по одній чверті, такі: Скорута, Кость, Дем'ян, Юрко Гусьор, Оначко Дробишів, Фалько Канінков, Петро Варивода, Іван Климів, Олесько Борзища, Панас Несторів, Кіндрат Філіпків, Маковей Дробіс, Стус Дубович, Лохно Дурович, Ігнат Омелянович, Кость Харчевич, Ванько Крживощич, Лазор Проскурничин, Лукаш Філіпович, Іван Мединський, Климко Дробешович, Пєх Степкович, Петро Оначкович, Василь Філіпкович, Іван Кузнєц, Іван Ольшаніцький, Тарасова, Федір Кузніч, Гаврило Гузарів, Матвій Сеньків, Маско Несторів, Федір Сенчаків, Омелян, Михайло Василович, Гаврило Ляховецький, Дмитро Харчевич, Василь Гусарович, Федір Клекович, Іван Дубровлянський, Ігнат Ольшаніцький, Мартіс Філіпкович, Сенько Литвин, Кунас Гуснярович, Сенчак, Мединський з півлану, Данило Гусарович з півлану.
Крім того, між міськими орними землями є 10 порожніх чвертей, з яких дають копчизну, про яку буде нижче при фільварках написано.
Новоскопані поля: в урочищі Побережжя недавно покопали собі деякі люди нові обшари і ниви, з них семеро щорічно сплачували чинш грошима, а інші всякого урожаю сьому копу до двору під замок відвозили; з того урочища давали: Конрад - чиншу 20 грошів, Денис - 8 грошів, Стецько Татарчич - 8 грошів, Бугайович - з нивки 4 гроші і 2 курки, вартість їх 42 гроші. А від деяких, тобто від коваля, від Гаврила, від Лехна, від Наумця, від Сидора брали скопчизну, про що напишется при фільварках.
В урочищі В Карповому гаю платять таким чином з обшарів: Скучак - 16 грошів і 2 курки, Пєх Остапків - 16 грошів і 2 курки, Степан Скоруцич - 10 грошів і 2 курки, Федір Kлимович - 3 курки, Валько - 4 курки, Василь Пастух - 6 курей, вартість кожної півгроша. Це оцінюється в 1 злотий 21 грош 9 денаріїв.
В урочищі Баранків ліс платять таким способом з обшарів: Koсть Харчевич - 13 грошів і 2 курки, кожна курка по півгроша, Maковей - 6 курей, Іван Дубровлянський - 13 курей, Лукач - 10 курей; це приносить 28 грошів 9 денаріїв. А деякі скопчизну давали, як ось Данько, Оначко, Дрогобишович і т.д.
В урочищі Під Лисою горою нових копанин, які утримують і з них платять: Скорута - 15 грошів, Сенчак - 40 грошів, так само з другим шматком 16 грошів. Все це оцінюється в 5 злотих 27 грошів.
В урочищі На Лисій горі з копанин так дають і платять: Підв'язка - 3 флорини; Петричка - 1 флорин, 2 курки; Ігнат Гусько - 13 грошів, 2 курки; Тимко Чум - 10 грошів, 2 курки, вартість кожної курки півгроша. Це оцінено в 5 злотих 27 грошів.
В урочищі В лісі за Соколом з копанин дають ці люди: Іван Ольсеницький - 15 грошів, 2 курки; Кунрад - 8 грошів, 2 курки; Іван Лелєкович - 5 грошів, 2 курки; кожна курка оцінена за півгроша. Кунрад із залишку урочища Борщів (яке недавно межами віддав пан Блюдницький) дає 3 курки. Це все оцінено в 1 злотий 2 гроші 9 денаріїв.
Луки, які люди перекопали на пасовищі за Дністром (інакше за перегородкою замкового пасовища, на якому пасуться мерини), з яких дають річний чинш, тут перелічені: Кунашова - 1 гривню; Денис - 1 гривню, 2 курки; Стечко Татарчич - 1 гривню, 2 курки; Грініч - 1 гривню, 2 курки; Сенько Грінчов - 15 грошів; Федір Владичка - 15 грошів і 2 курки; Василь Владичка - 2 злотих і 2 курки; Ханець - 2 злотих і 2 курки; Бабич з Блотниці - 2 курки; Половкович - 24 гроші; кожна курка оцінена в півгроша.
Олекса Свидень - 30 грошів, але його звільняють, бо вози в замку ремонтує.
Сума з тих лук складає 13 злотих 28 грошів.
Бджолині десятини на цей рік складали 27 пнів, кожний коштує 20 грошів, а очкового 2 злотих 4 гроші; це приносить 20 злотих 4 гроші.
Замкова пасіка. Із замкової пасіки, у якій є 80 пнів бджіл, набрано 3 півбочки меду, кожна з яких коштує 15 злотих: це приносить 45 злотих.
Лісники, які роблять гонт і дерева спилюють і обробляють в лісі, та яких є у цьому році 4, дають за рік по 30 гонтів. Лісники, які сокирами рубають дерева і яких цього року є 10, дають по 200 гонтів. Кожні 30 гонтів коштують по 15 грошів, це приносить 3 злотих.
Там же є дві замкові солодівні, з однієї є річного чиншу 12 злотих, друга, тільки цього року збудована, за словами пана підстарости, може принести за рік 32 злотих, це разом принесе 44 злотих.
Мито або цло. Це, власне, тим же способом в Галичі збирають, що і в Коломиї, як від купців, так і від зваричів (солеварів - П.М.), і від інших гостей, також і від коней, і від всілякої худоби і солонців і т. п. Це мито той же єврей, що і в Коломиї, тримає у своїх руках. А оскільки, як він сказав, він не вмів дати певні справи панам ревізорам, щоб це мито було оцінене, бо для того тільки цього року почав його збирати, повторно призначили йому пани ревізори час, на який має подати звіт про ці мита королівській інспекціх мит, тобто на тому сеймі, коли і вона буде звітувати про свою ревізію. Адже панове ревізори повинні це все бачити, в тому числі довідатися, чи варто, щоби в цьому місці так робилося і в інші роки. І дали обробіток міщанам і деяким замковим слугам в оренду, що в інші роки приносило 600 злотих водночас спільно, які там беруть по шелягу від вола, від тих купців, що їздять тим шляхом з Волощини або з Покуття; і так воно йде на цей час. А що стосується осетрини, то через ці тривоги з Волощини її приходить мало, і всі євреї умовно дають на замок 10 каменів осетрини на рік, коштує кожен камінь 48 грошів: це дає 16 злотих. І тому це все принесе 616 злотих.
На сохачки (м'ясні торги - П.М.) починають бити худобу від Великодня до М'ясопусту, а беруть від живої худоби по 1 грошу, також від свиней, коли трапиться, і від скупу по шелягу, до чого також прилучився війт, щоби також з того прибутку щось мати. А худоби на кожнім базарі буває досить, особливо восени та взимку, це може принести добрий прибуток: принаймні, можна надіятися на рік на 20 злотих.
Ярмаркове і щоденне торгове від привезених на ринок певних речей зазвичай беруть на замок; також зазвичай беруть торгове від соленої і свіжої риби. Це все на рік принаймні може принести понад замкову потребу, тобто 20 злотих.
Там же є два замкові добрі городи для посіву овочів і добрий сад, з якого також був певний прибуток. Але зараз опустілий, і дерева в ньому вже зіпсовані.
Подимного з поміщицьких сіл приходить до року 66 злотих 7 грошів. До цього є 75 сіл, з яких подимного не дають.
На річці Дністер є 3 переправи, з яких одну наймають за 15 злотих, другу середню - за 18 злотих, третю нижню - за 25 злотих; це все приносить 120 злотих.
Соляні бані або жупи в нинішньому старостві є на чотирьох місцях. На Марковій є 2 панські вежі, в яких по два чани, від яких дають по 16 грошів, і 10 людських веж, у яких по одному чану, від яких зазвичай беруть кошерну (кухонну - П.М.) сіль. На Молодкові є 2 панські вежі, але орендар має свої чани, і 7 людських веж, у яких по одному чану. А від кожного чану зазвичай дають на тиждень солі. На Велесниці 2 вежі, в них 4 людських чани. На Маніві 1 чан. Всі ці бані орендовано галицькому міщанинові за 900 злотих і за 15 возів солі, кожний віз солі коштує найдешевше 2 злотих, то все принесе 930 злотих.
Біля Галича є порожнє поле у згаданій спадщині Підгірці, що таким чином є в Галичі, надана довічно пану Прокопу Сенявському, яке люди сіють за скопчизни. І з городів, які там на місці в Підгірцях, отримали від людей, які використовували їх на цей рік, 30 курей по 9 денаріїв кожна, це приносить 15 грошів.
Сума пожитку з міста Галича, з пасіки замкової і з мита, окрім інших данин, які будуть описані в кінці староства, становить 2392 злотих 4 гроші 9 денаріїв.
А стосовно данини баранячої, свинячої та інших давніх прибутків, то вони будуть описані зазвичай по селах.
(Далі буде)
Джерело: Жерела до історії України-Руси / Археографічна комісія наукового товариства імені Шевченка; ред. М. С. Грушевський. – Львів: У друкарні наукового товариства імені Шевченка, 1895. Т. 1 Описи королівщин в землях руських XVI віку / під ред. Михайла Грушевського. т. 1: Люстрації земель Галицької і Перемиської. - 1895. - VIII;53, 301, 1 с.
Світлина з джерела: Вербиленко Г.А. ГАЛИЧ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Galych
