По-перше, на світлині, яка зберігається в історико-етнографічному музеї "Берегиня" (м. Бурштин), вказана дата 15.5.1910 (15 травня 1910 року - день святкування католиками П'ятдесятниці). До світлини додається друкований підпис "Фестини, м. Бурштин, Острівці (тепер водосховище), 1910 р.".
По-друге, на світлині видно паровий млин при дорозі на Слободу, що допомагає візуально уточнити місце зібрання - Острівці (тепер водосховище). Ліворуч на світлині бачимо зворотний бік одного з головних елементів січової атрибутики - хоругви (прапора) "Січі" малинового кольору (з 1910 року вона стала синьо-жовтою), з восьмикутною зіркою (в оригіналі всередині зірки було дві руки, які разом тримали серп, а над зіркою девіз - "В єдності сила!"). Подібну хоругву видно і праворуч на цій світлині, тобто на зібранні присутні товариства "Січ" щонайменше з двох місцевостей.
По-третє, із листування членів товариства в м. Бурштин про заснування і зміни статуту українського товариства “Січ”, “Повітової Січі” у Бурштині стає зрозуміло, що 28 травня 1910 р. місцевий адвокат, доктор права Северин Данилович заснував “Повітову Січ” і був її кошовим [1, арк. 25].
Перелічені три факти дають підстави з високою вірогідністю стверджувати, що на світлині зафіксоване віче з нагоди заснування "Повітової Січі" у Бурштині. Насправді, розбіжність у датах можна пояснити обставинами переходу на григоріанський календар в Речі Посполитій, коли Православна церква відмовилась прийняти григоріанський календар. Українські православні і греко-католики дотримувалися в релігійних обрядах старого юліанського календаря. Прикладом може бути Новий рік: за юліанським календарем - 14 січня, за григоріанським - 1 січня. Ще деякий час після зміни календаря було звично використовувати терміни "старий стиль" і "новий стиль", які вказували, який календар використовувався: юліанський чи григоріанський. Таким чином, дата на світлині могла бути поставлена за григоріанським календарем (фотограф міг бути поляком або євреєм), а в документах "Січі" дати вказані за юліанським календарем (чи навпаки?), оскільки вона мала виразну національну спрямованість і власні атрибути: однострої, одягнуті через плече малинові стрічки, гуцульські топірці. Доречно зауважити, що в 1913 році з мрією про українські національні військові формування у "Січі" створили стрілецьку секцію для військового вишколу молоді.
Низька роздільна здатність світлини не дає змогу ідентифікувати чоловіка з гуцульським топірцем на передньому плані. Цілком можливо, що це кошовий "Повітової Січі" у Бурштині Северин Данилович. Про нього читайте у наступному дописі.
Після написаного. Поширена у соціальних мережах кольоризована світлина, очевидно, створена з використанням ШІ та не відповідає оригіналу.
Використані джерела:
1. Листування членів товариства в м. Бурштин про заснування і зміни статуту українського гімнастичного товариства “Січ”, “Повітової Січі” у Бурштині. Статут. – ЦДІА України у м. Львові. – ф. 146, оп. 25, спр. 665, арк. 1 – 30.
.%20%D0%A4%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B81.jpg)
Немає коментарів:
Дописати коментар