Делятин на межі ХІХ-ХХ ст. ("оживлений" Słownik geograficzny...)
Делятин. Загальний вигляд. Редагована листівка 1930 р. Джерело: https://polona.pl/
Делятин, з Горишем і Шевелівкою, містечко Надвірнянського повіту, близько 1 3/4 миль на південь від Надвірної, розташований на річці Прут, біля впадіння в неї річки Любіжня.
Делятин на мапі другого австрійського військового обстеження Галичини (1869 р.).
Місто розташоване серед Карпатських гір, біля переходу через Карпати з долини Чорної Тиси в долину Пруту, біля державної дороги з Надвірної до Коломиї, на 48° 32' північної широти і 42° 17' східної довготи, має соляні ванни та лікувально-оздоровчий заклад, який відвідує багато пацієнтів як через його гарне розташування в горах, так і через дієвість вод, здорове повітря, гарну сирватку та зміцнювальне купання в Пруті.
Делятин. Купальний заклад. Листівка 1929 р. Джерело: https://polona.pl/
У великій власності було орної землі 10, лугів і садів - 77, пасовищ - 35, лісів - 3965 австрійських моргів; у малій власності було орної землі 429, луків і городів - 2776, пасовищ - 1145, лісу - 205 австрійських моргів.
Делятин. Вулиця Панська. Листівка вид. Е. Шраєра 1910 р. Джерело: https://fotokresy.pl/
Всього населення 4091 осіб: греко-католиків - 2420, євреїв - 1240, римсько-католиків - 431.
Делятин. Цісарсько-королівський повітовий суд. Редагована листівка вид. С. Біттмана в Делятині. Джерело: https://polona.pl/
Делятин має повітовий суд, що належить до окружного суду в Станіславові, який знаходиться в окрузі вищого крайового суду у Львові; нотаріат, поштове відділення, управління солеваріння, управління лісів і державних володінь.
Делятин. Костел святого Франциска. Редагована листівка вид. "Говерла" A. Жаровського в Делятині, 1939 р. Джерело: https://polona.pl/
Римсько-католицька парафія систематизована в 1876 році. Костел мурований, освячений 1867 р. ім. Святого Франциска. До цієї парафії належать Добротів, Дора, Яблуниця, Ямна, Красна, Ланчин, Лоєва, Луг, Микуличин, Білі Ослави, Потік, Шевелівка, Заріччя. На всю парафію 1100 католиків, всього 1323. На території парафії є 7 початкових шкіл. Ця парафія належить до Станіславівського деканату.
Делятин. Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Редагована світлина з архіву Австрійської національної бібліотеки (Österreichische Nationalbibliothek - https://www.onb.ac.at/)
Греко-католицька парафія в Делятині також включає філію Луг, що налічує 630 греко-католиків. Ціла парафія налічує 3050 греко-католиків, належить до Надвірнянського деканату.
Делятин. Початкова школа. Редагована листівка вид. Aba Heller Лазаря Геллера в Надвірній, 1939 р. Джерело: https://polona.pl/
У місті є однокласна школа повного дня. Земля тут неродюча, селяни живуть переважно з розведення великої рогатої худоби, а також з лісопромислу, рибальства та сплаву лісу по Пруту. Чималий внесок у доходи мешканців роблять і літні відпочивальники. Є два великі ярмарки.
Делятин. Ринок. Редагована листівка вид. Е. Шраєра в Станіславі, 1910 р.
Солеварня в Делятині у 1868 році використала 4013 шнурів* дров і 560708 кубічних стоп** соляної ропи; у 1869 р. 3611 шнурів дров та 570700 кубічних стоп соляної ропи; у 1870 році використала 3752 шнурів дров та 680490 кубічних стоп соляної ропи.
Делятин. Солеварня з фронту. Редагована листівка вид. Е. Шраєра в Станіславі, 1910 р.
У 1868 р. ця солеварня поставила кухонної солі 78820, кормової солі 4286, фабричної солі 40, добривної солі 621; в 1869 р. - кухонної солі 79973, добривної солі 960; в 1870 р. - кухонної солі 78631, добривної солі 1658 віденських центнарів***. У 1868 р. продано кухонної солі 71112, сірої солі 404, кормової солі 4278, фабричної солі 40, добривної солі 645 віденських центнарів; у 1869 р. було продано кухонної солі 84072, добривної солі 949 віденських центнарів; кухонна сіль по 5 золотих ринських, добривна сіль по 75 центів за центнар. У 1870 році було продано кухонної солі 75523, добривної солі - 1353 віденських центнарів за тими ж цінами, що й у 1869 р. У 1870 році ця солеварня мала парову машину потужністю 6 кінських сил, два всмоктувальні та напірні насоси, що стояли в окремих шахтах, кожен з яких висмоктував за секунду 0,04 кубічних стоп соляної ропи питомої ваги 1,17 до висоти 111 стоп, або 155 центнарів солі за 24 години.
Делятин. Зруйнована солеварня. Редагована світлина з архіву Австрійської національної бібліотеки (Österreichische Nationalbibliothek - https://www.onb.ac.at/)
63 робітники працювали по 12 годин на добу 288 днів на рік за денну платню від 48 до 86 центів, додатково кожен отримував по 15 злотих на помешкання та 4 куб. сажнів дров на опалення. Медичне обслуговування та ліки були безкоштовними для всіх працівників. У 1878 році авансове товариство "Надія" налічувало 378 членів, а їх внески становили 10 988 золотих ринських. Загальний касовий обіг у цьому ж році становив 55179, а чистий прибуток - 956 золотих ринських.
Делятин. Віадук на Любіжній. Автор Сеньковський Микола. Джерело: https://polona.pl/
Джерело: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. - T. 1: [Aa - Dereneczna] / Red.: Chlebowski Bronisław, Sulimierski Filip, Walewski Władysław. - Warszawa, 1880. - 960 s. с. 950.
Примітки:
* Шнур (sąg) - одиниця вимірювання об’єму дров (деревини). Кожний sąg (сонґ) або шнур (галицький), містить купу деревини об’ємом 4 куб. м, за Brockner А. Słownik etymologiczny języka polskiego. - Kraków, 1927. с. 483.
** Стопа - міра довжини, в основі якої була довжина людської стопи. В Галичині у 1787-1856 роках застосовувалася стопа галицька у 297,7 мм, за https://slovnyk.ua/index.php?swrd=стопа
*** Віденський центнар у 56 кг використовували на західноукраїнських землях наприкінці 18 - на початку 20 ст., за Герасименко Н. О. Центне́р, центнар, цетнар. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К. : Наук, думка, 2013. - ISВN 966-00-0632-2, Т. 10 : Т-Я. - 2013. - 784 с. : іл. -978-966-00-1359-9 (т. 10) - с. 455, за Винник В.О. Назва одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966.
Немає коментарів:
Дописати коментар