Делятин на межі ХІХ-ХХ ст.

 Делятин на межі ХІХ-ХХ ст. ("оживлений" Słownik geograficzny...)

 

Делятин. Загальний вигляд. Редагована листівка 1930 р. Джерело: https://polona.pl/

Делятин, з Горишем і Шевелівкою, містечко Надвірнянського повіту, близько 1 3/4 миль на південь від Надвірної, розташований на річці Прут, біля впадіння в неї річки Любіжня.

Делятин на мапі другого австрійського військового обстеження Галичини (1869 р.).

Місто розташоване серед Карпатських гір, біля переходу через Карпати з долини Чорної Тиси в долину Пруту, біля державної дороги з Надвірної до Коломиї, на 48° 32' північної широти і 42° 17' східної довготи, має соляні ванни та лікувально-оздоровчий заклад, який відвідує багато пацієнтів як через його гарне розташування в горах, так і через дієвість вод, здорове повітря, гарну сирватку та зміцнювальне купання в Пруті.

 

Делятин. Купальний заклад. Листівка 1929 р. Джерело: https://polona.pl/

У великій власності було орної землі 10, лугів і садів - 77, пасовищ -  35, лісів - 3965 австрійських моргів; у малій власності було орної землі 429, луків і городів - 2776, пасовищ - 1145, лісу - 205 австрійських моргів.

 

Делятин. Вулиця Панська. Листівка вид. Е. Шраєра 1910 р. Джерело: https://fotokresy.pl/

Всього населення 4091 осіб: греко-католиків - 2420, євреїв - 1240, римсько-католиків - 431. 

 

Делятин. Цісарсько-королівський повітовий суд. Редагована листівка вид. С. Біттмана в Делятині. Джерело: https://polona.pl/

Делятин має повітовий суд, що належить до окружного суду в Станіславові, який знаходиться в окрузі вищого крайового суду у Львові; нотаріат, поштове відділення, управління солеваріння, управління лісів і державних володінь.

 

Делятин. Костел святого Франциска. Редагована листівка вид. "Говерла" A. Жаровського в Делятині, 1939 р. Джерело: https://polona.pl/

Римсько-католицька парафія систематизована в 1876 році. Костел мурований, освячений 1867 р. ім. Святого Франциска. До цієї парафії належать Добротів, Дора, Яблуниця, Ямна, Красна, Ланчин, Лоєва, Луг, Микуличин, Білі Ослави, Потік, Шевелівка, Заріччя. На всю парафію 1100 католиків, всього 1323. На території парафії є 7 початкових шкіл. Ця парафія належить до Станіславівського деканату. 

 

Делятин. Церква Різдва Пресвятої Богородиці. Редагована світлина з архіву Австрійської національної бібліотеки (Österreichische Nationalbibliothek - https://www.onb.ac.at/)

Греко-католицька парафія в Делятині також включає філію Луг, що налічує 630 греко-католиків. Ціла парафія налічує 3050 греко-католиків, належить до Надвірнянського деканату. 

 

Делятин. Початкова школа. Редагована листівка вид. Aba Heller Лазаря Геллера в Надвірній, 1939 р. Джерело: https://polona.pl/

У місті є однокласна школа повного дня. Земля тут неродюча, селяни живуть переважно з розведення великої рогатої худоби, а також з лісопромислу, рибальства та сплаву лісу по Пруту. Чималий внесок у доходи мешканців роблять і літні відпочивальники. Є два великі ярмарки.

 

Делятин. Ринок. Редагована листівка вид. Е. Шраєра в Станіславі, 1910 р.

Солеварня в Делятині у 1868 році використала 4013 шнурів* дров і 560708 кубічних стоп** соляної ропи; у 1869 р. 3611 шнурів дров та 570700 кубічних стоп соляної ропи; у 1870 році використала 3752 шнурів дров та 680490 кубічних стоп соляної ропи. 

 

Делятин. Солеварня з фронту. Редагована листівка вид. Е. Шраєра в Станіславі, 1910 р.

У 1868 р. ця солеварня поставила кухонної солі 78820, кормової солі 4286, фабричної солі 40, добривної солі 621; в 1869 р. - кухонної солі 79973, добривної солі 960; в 1870 р. - кухонної солі 78631, добривної солі 1658 віденських центнарів***. У 1868 р. продано кухонної солі 71112, сірої солі 404, кормової солі 4278, фабричної солі 40, добривної солі 645 віденських центнарів; у 1869 р. було продано кухонної солі 84072, добривної солі 949 віденських центнарів; кухонна сіль по 5 золотих ринських, добривна сіль по 75 центів за центнар. У 1870 році було продано кухонної солі 75523, добривної солі - 1353 віденських центнарів за тими ж цінами, що й у 1869 р. У 1870 році ця солеварня мала парову машину потужністю 6 кінських сил, два всмоктувальні та напірні насоси, що стояли в окремих шахтах, кожен з яких висмоктував за секунду 0,04 кубічних стоп соляної ропи питомої ваги 1,17 до висоти 111 стоп, або 155 центнарів солі за 24 години. 

 

Делятин. Зруйнована солеварня. Редагована світлина з архіву Австрійської національної бібліотеки (Österreichische Nationalbibliothek - https://www.onb.ac.at/)

63 робітники працювали по 12 годин на добу 288 днів на рік за денну платню від 48 до 86 центів, додатково кожен отримував по 15 злотих на помешкання та 4 куб. сажнів дров на опалення. Медичне обслуговування та ліки були безкоштовними для всіх працівників. У 1878 році авансове товариство "Надія" налічувало 378 членів, а їх внески становили 10 988 золотих ринських. Загальний касовий обіг у цьому ж році становив 55179, а чистий прибуток - 956 золотих ринських.

 

Делятин. Віадук на Любіжній. Автор Сеньковський Микола. Джерело: https://polona.pl/

Джерело: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. - T. 1: [Aa - Dereneczna] / Red.: Chlebowski Bronisław, Sulimierski Filip, Walewski Władysław. - Warszawa, 1880. - 960 s. с. 950.

http://history.org.ua/LiberUA/SlGeoKrPol_1880/SlGeoKrPol_1880.pdf

Примітки:

* Шнур (sąg) - одиниця вимірювання об’єму дров (деревини). Кожний sąg (сонґ) або шнур (галицький), містить купу деревини об’ємом 4 куб. м, за Brockner А. Słownik etymologiczny języka polskiego. - Kraków, 1927. с. 483.

** Стопа - міра довжини, в основі якої була довжина людської стопи. В Галичині у 1787-1856 роках застосовувалася стопа галицька у 297,7 мм, за https://slovnyk.ua/index.php?swrd=стопа

*** Віденський центнар у 56 кг використовували на західноукраїнських землях наприкінці 18 - на початку 20 ст., за Герасименко Н. О. Центне́р, центнар, цетнар. Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. - К. : Наук, думка, 2013. - ISВN 966-00-0632-2, Т. 10 : Т-Я. - 2013. - 784 с. : іл. -978-966-00-1359-9 (т. 10) - с. 455, за Винник В.О. Назва одиниць виміру і ваги в українській мові. К., 1966.

Короткий путівник по долині Пруту

 Короткий путівник по долині Пруту (переклад)

Окружна дирекція державних залізниць у Станиславові. Панорама з вікон вагона на залізничній колії Делятин-Ворохта і короткий путівник по долині Пруту. Станиславів, 1934 рік.

Долина Пруту вирізняється своєю ландшафтною красою у Східних Бескидах. Мальовничо розташовані оздоровниці біля підніжжя Ґорґан, Гуцульських Бескидів та найвищої Чорногори стали місцем відпочинку для втомлених роботою людей, а для туристів і лижників – невичерпною скарбницею емоцій. Усім, хто хоче відчути повну насолоду та задоволення, варто відвідати гуцульські оздоровниці, розташовані в долині Пруту.

Залізничне сполучення з долиною Пруту надзвичайно просте. Є ряд зручних сполучень з Варшавою, Львовом, Краковом, Лодзею та Познанню, як влітку, так і взимку. На важливіших станціях ділянки Делятин - Воронєнка до послуг мандрівників є камери зберігання багажу, ресторани чи буфети, газетні кіоски Товариства "Рух".

Туристичним розвитком в долині Пруту опікується Станіславівський відділ Польського Татрівського Товариства. Тут є понад 150 км маркованих пішохідних стежок, низка облаштованих гірських притулків, численні укриття та нічлігові бази. На всіх станціях і зупинках від Делятина до Воронєнки є чітко оформлені орієнтувальні щити з описом маршрутів з цих місць, а також схематичні карти промаркованих туристичних маршрутів.

Люди. У верхів’ях річки Прут мешкають горяни, яких називають гуцулами. Гарний, чемний і гостинний народ, самобутній у фольклорі та надзвичайно цікавий етнографічно. Гуцули одягаються дуже колоритно і мальовничо. У своєму повсякденному житті вони зберегли багато характерних рис, що виражаються в цікавих обрядах, легендах і віруваннях, які часто сягають язичницьких часів. Народне мистецтво гуцулів досягло високого розвитку, витворивши неповторний стиль, що має справжню рису артистизму. Особливої уваги заслуговують вироби з дерева, інкрустовані перламутром, латунню та вкриті бісером. Гуцульські писанки - справжні перлини, варті захоплення.

ЗАЛІЗНИЧНА МЕРЕЖА ПОЛЬСЬКИХ ДЕРЖАВНИХ ЗАЛІЗНИЦЬ 

Поділ гір. Східні Бескиди поділяються на три гірські групи:

Чорногора тягнеться від Татарського перевалу на схід до Черемошу, де переходить у Чивчинські гори. Найвищою висотою Чорногори і водночас усіх польських Бескидів є Говерла 2058 м. Чорногора спускається на північ характерними польодовиковими котлами, найкрасивішими з яких є Данцер з красивою частиною скелястих Козлів, Гаджини під Шпицями та котел Кізі Улоги під Бребенескулом 2036 м. Вершини Чорногори складаються з твердого магурського пісковику, який у Чивчинських горах переходить у кристалічний сланець. Унікальною особливістю чорногірських пасовищ є рододендрон карпатський (червона рута - П.М.), який масово цвіте на початку липня. Квітка рододендрон відома в Європі лише в Альпах, на Кавказі та Чорногорі. У Татрах його взагалі немає. Вихідний пункт на Чорногору - Ворохта. Притулок PTT біля Говерли (на Заросляку) працює цілий рік, а в Центральній Чорногорі вже два роки будується.

Ґорґани простягаються численними гірськими хребтами між річкою Прут і Татарським перевалом і річками Свіча та Мізунка. Найвища вершина — Сивуля (1830 м), розташована над Рафайловою (Бистрицею - П.М.) в групі Центральних Ґорґан. Ґорґани складені з пісковику, схили та вершини вкриті валунними уламками, які місцеве населення називає цекотами, а на схилах ростуть густі гірські та красиві кедрові сосни. Ґорґани дренують притоки Дністра: Свічу, Лімницю, Золоту і Чорну Бистрицю. Порівняно з Гуцульськими Бескидами вони дуже малозаселені. Територія літнього та зимового туризму різноманітна та надзвичайно цікава. Найзручнішими відправними пунктами в Ґорґани з долини Пруту є місцевості: Яремче, Женець і Татарів. Притулки розташовані біля Хом'яка, на Татарському перевалі, біля Довбушанки та ін.

Гуцульські Бескиди, також відомі як Чорногорські Бескиди, простягаються на схід від долини Пруту до польсько-румунського кордону. Від Чорногори його відділяє Буковельський (?) перевал. Найвищі вершини, що підносяться приблизно на 1500 м над рівнем моря, вкриті купами валунів і красивих скель. Першокласні краєвиди, особливо на Чорногору та Покуття. Гуцульські Бескиди дренують ріки Прут і Черемош. Особливістю цієї частини гір є колишня воєнна дорога генерала Пфланцер-Балтіна, що проходить по найвищих хребтах Гордийського пасма (на висоті близько 1350 м) від Ворохти до гуцульського села Космача. Протяжність дороги 30 км (ремонтується). Найзручнішими відправними пунктами до Гуцульських Бескидів є місцевості: Дора, Микуличин, Татарів і Ворохта.

ЗАЛІЗНИЧНА МЕРЕЖА СТАНИСЛАВІВСЬКОЇ ДИРЕКЦІЇ

ПУТІВНИК ПО ДОЛИНІ ПРУТУ

Відправна точка: залізничні станції.

Делятин, 452 м над рівнем моря.

На вузловій станції з відгалуженням на Коломию є один із найкрасивіших двірців у Польщі, зал очікування третього класу в гуцульському стилі. Ярмарок за участю гуцульського населення кожного понеділка. На річці Лоєвець є соляна купальня, яка працює цілий рік. Гарні прогулянки дорогою на гору Вільховець, до села Заріччя на іншому боці Пруту, в долину річок Любижня та Пшемиська. Екскурсії: Малява 844 м. Сині знаки. Напрямок на південний схід. Відстань: 3 1/2 км. Вихід - близько 2 годин. Кременоза верхня 1106 м через Верх Думачів. Червоні знаки. Напрямок - захід. Відстань - 14 км. 1-денна подорож.

Дора, 490 м над рівнем моря.

Велике гуцульське село (бл. 2 тис. жителів). Кілька пансіонатів, вілл та помешкань в охайних гуцульських хатах. М'який передгірський клімат. Навколо смереково-буковий ліс. Відвідуваність понад 2000 дачників. Красиві прогулянки долинами струмків Кам'янка та Боярський та скелями "Білий Камінь" на східному схилі Дебриці (жовті знаки). Екскурсії: Малява 844 м через Підгірський потік. Зелені знаки. напрямок - північно-східний. Відстань 5 км. Вихід приблизно 2 1/2 год. Маковиця 988 м. Червоні знаки. Напрямок південний. Відстань 3 1/2 км. Вихід приблизно через 2 1/2 години. Синячка 1401 м через Клеву 1138 м. Жовті знаки. Напрямок західний. Відстань - 12 км. 1 день подорожі.

Яремче, 523 м над рівнем моря.

Кліматично-туристична станція, першокласний курорт. Численні пансіонати, вілли та помешкання в охайних гуцульських хатах. Щорічна відвідуваність - близько 6000 осіб. Автомобільні візки та автобуси. Біля станції є інформаційний кіоск PTT. У літній сезон працюють дві зупинки: Яремче Водоспад і Камінь Довбуша. Прекрасні прогулянки долиною струмка Жонка (водоспади), дорогою на Ямну, на Камінь та Комори Довбуша (зупинка Камінь Довбуша). Особливістю Яремче є кам'яний залізничний віадук з величезним арковим прольотом. Екскурсії: Синячка 1401 м через Щевку 1238 м. Сині знаки. Напрямок північно-західний. Відстань 9 км. 1-денна подорож. Ґорґан Явірник 1467 м через Явір 1123 м. Червоні знаки. Напрямок південний. Відстань 8 км. 1-денна подорож. Довбушанка 1754 м через Буковецький перевал 1138 м. Зелені знаки до Зубринки, далі червоні. Напрямок південно-західний. Відстань близько 20 км. Поїздка на 1 1/2 дня.

Ямна, 552 м над рівнем моря.

Мальовничий літній курорт в красивій ущелині долини Пруту. Оренда Кілька пансіонатів, вілл та гуцульських хат для оренди. Відвідуваність – приблизно 1000 літніх відвідувачів на рік. Забезпечення на місці просте. Прогулянки по дорозі до Яремче, до Каменя і Комор Довбуша і до водоспаду Капливець під Ділком. Екскурсії: Маковиця 988 м. Покажчики сині. Напрямок північно-східний. Відстань 4 км. Вихід 2 1/2 год. Явірник-Ґорґан 1467 м через Прутинок 1034 м. Зелені знаки. Напрямок південно-західний. Відстань 7 км. 1-денна подорож.

Ділок, 580 м над рівнем моря.

Хутір Микуличина в гирлі потоку Половець. Кілька вілл та гуцульських хат для оренди. Прогулянки мальовничими долинами потоків Половець, Пишний, Скісний та до водоспаду Капливець. Екскурсії: Круглий Явірник 1221 м через Свинянку 1121 м. Жовті знаки. Напрямок південно-західний. Відстань приблизно 7 км. 1-денна подорож. Панкір 1011 м вздовж потоку Нересний. Червоні знаки. Напрямок східний. Відстань 8 км. 1-денна подорож.

Микуличин, 600 м над рівнем моря.

Найбільше гуцульське село в долині Пруту (бл. 3500 мешканців). Красиве розташування у просторій долині, оточеній вінком гір. Мешкання у віллах та охайних гуцульських хатах. Забезпечення на місці просте. Відвідуваність близько 3000 відпочиваючих. Гарні прогулянки вздовж долини потоку Прутця близько 18 км (лісова залізниця) і до скель на Ґорґані Бурачківському (зелені знаки). Біля школи є трамплін. Екскурсії: Свинянка 1121 м. Червоні знаки. Напрямок на захід. Відстань 3 км. Вихід приблизно 2 години. Від Свинянки до Круглого Явірника 1221 м, жовті знаки. Ліснів Великий 1255 м через Ільківську 1027 м, жовті знаки. Напрямок на південь. Відстань 9 1/2 км. 1-денна подорож. Рокита Велика 1111 м нижче Ґорґану Бурачківського 1049 м. Зелені знаки. Напрямок на схід. Відстань 11 км. 1-денна подорож. Лисина Космацька 1464 м вздовж потоку Прутця. Сині знаки. Напрямок південно-східний. Відстань 22 км. 1 1/2-денна подорож, лісовою залізницею з Микуличина 1-денна.

Підліснів, 630 м над рівнем моря.

Хутір Микуличина біля підніжжя Ґорґан. Кілька вілл та гуцульських хат для оренди. Екскурсії: Круглий Явірник 1221 м через Борсучину 897 м. Сині знаки. Напрямок північно-західний. Відстань 4 км. Вихід приблизно 2 1/2 год.

Женець, 647 м над рівнем моря.

Чудова відправна точка для найцікавішої частини Східних Ґорґан та долини Женця (водоспад). Мешкання в Підлісніві. Екскурсії: Круглий Явірник 1221 м через Женцеву 1077 м. Червоні знаки. Напрямок північний. Відстань 5 км. Вихід 2 3/4 год. Хом'як 1540 м через Баранячу 1349 м. Жовті знаки. Напрямок західний. Відстань 9 км. 1-денна подорож. Нижче вершини є облаштоване укриття П.Т.Т. Головний шлях на Синяк і Довбушанку пролягає через Баранячу. Синяк 1666 м вздовж потоку Жонка. Зелені знаки. Напрямок західний. Відстань 10 км. 1-денна подорож.

Татарів, 681 м над рівнем моря.

Мальовничо розташований біля підніжжя Гуцульських Бескидів, навколо гарні смерекові ліси. Кілька пансіонатів, численні вілли та помешкання в гуцульських хатах. У Татарові є відгалуження до села Яблуниця та до Татарського перевалу на польсько-чехословацькому кордоні. На перевалі є облаштований притулок ПTT. Прогулянка дорогою на Ворохту, в долину потоку Піги та долину Прутця до Поляниці Поповичівської, що знаходиться біля підніжжя Синяка. Екскурсії: Ліснів Великий 1255 м через Кедрівку. Сині знаки. Напрямок східний. Відстань 5 км. 1-денна подорож. Магура 1271 м. Жовті знаки. Напрямок південний. Відстань 5 км. 1-денна подорож. Хом'як 1540 м через Блотек. Зелені знаки до Блотка, потім червоні. Напрямок північно-західний. Відстань 12 1/2 км. 1-денна подорож.

Ворохта, 747 м над рівнем моря.

Туристично-спортивна, кліматична та відпочинкова станція мальовничо розташована біля підніжжя Чорногори та Гуцульських Бескидів. Захищена від північно-західних вітрів, має найбільшу кількість сонячних днів у році. Сезон круглий рік, особливо висока відвідуваність взимку. Першокласні пансіонати, вілли та охайні гуцульські хати для оренди. Протягом зимового сезону проводяться численні лижні та хокейні змагання. Великий змагальний лижний трамплін біля Ребровача. Ковзанярська та хокейна доріжка. Біля двірця знаходиться інформаційний кіоск ПТТ і "Садиба Чорногірська". Прогулянка по дорозі до Татарова повз великий лижний трамплін і в долину потоку Войтул. Екскурсії: Ребровач 1219 м. Зелені знаки. Напрямок північно-східний. Відстань 2 км. Вихід 1 3/4 год. Шимшор 1051 м Перехресне-Яблуниця. Червоні знаки. Напрямок західний. Відстань 7 1/2 км. Магура 1271 м через Шимшор. Знаки до Шимшора червоні, потім жовті. Напрямок північно-західний. Відстань 5 км. 1-денна подорож. Ворохтянський 1327 м через Дощинку 1022 м. Сині знаки. Напрямок на схід. Відстань 8 км. 1-денна подорож. Кукул 1542 м через Кичеру 1201 м. Червоні знаки. Напрямок південний. Відстань 10 1/2 км. 1-денна подорож. З Кукула основна стежка (червоні знаки) веде на Чорногору. Притулок ПТТ під Говерлою на Чорногорі 1250 м (долина Пруту). Жовті знаки до Форещинки, потім червоні. Напрямок південний. Відстань 22 км. 2-денна подорож, лісовою залізницею від Ворохти 1 1/2 доби. Від Завоєлі 11,1 км, сині знаки до Кострича 1586 м. Притулок на Татарському перевалі приблизно 1000 м через Середню 1003 м. Напрямок західний. Відстань 12 км. 1-денна подорож.

Вороненко, 833 м над рівнем моря.

Прикордонна станція. Хутір Яблуниця, низька відвідуваність приїжджих через відсутність відповідних приміщень. Прогулянки до державного кордону. Екскурсії: Притулок ПТТ на Татарському перевалі, бл. 1000 м. Знаки сині. Напрямок північно-західний. Відстань 6 км. Вихід приблизно через 2 1/2 години. Кукул 1542 м через Григорівку 1340 м. Сині знаки. Напрямок південно-східний. Відстань 12 км. 1-денна подорож.

Завантажити у форматі pdf: 

https://drive.google.com/file/d/1VHg25KW4Sx7VRO8F36RIC1_GiCnJ7ZcO/view?usp=sharing

Джерело: https://polona.pl/preview/66f38a6e-d06c-4fd9-bde6-6ca0189ea58e