Люстрація Галицького староства 1564-1566 років (3).

Люстрація Галицького староства 1564-1566 років (продовження, початок див. https://morozpd.blogspot.com/2024/11/1565-1566-2.html, https://morozpd.blogspot.com/2023/04/1565-1566.html)

Випадкові пожитки Галицького староства. 

Ліси і паші. Там у цьому старостві є великі букові та хвойні ліси близько над річками Дністер, Бистриця, Чва, Луква і над іншими, також дубові ліси по той бік Дністра на річці Липа та іншими, особливо за селами Бовшів і Хоростків, Юнашків та ін. Також є великі ліси з буковими та різними деревами на великих горах, які називаються Альпами, що йдуть до кордонів Угорщини. В тих лісах мешканці інших староств могли би села осаджувати, якби пан Бог дав спокою, а на цей час із тих лісів теж пожиток буває, бо пастухи або господарі як зі староства, так і з поміщицьких сіл, які для заохочення овець пасуть свої отари в королівських лісах як на низинних, так і на гористих місцях, дають від отари своєї, зазвичай від 100 овець, одного барана за 15 грошів, сир за 10 грошів, попруги за 2 гроші, дають також гроші за своїм звичаєм та інші речі, а особливо з нижче вказаних поміщицьких сіл люди постійно пасли, як і в цьому році пасуть:

З села Мединя пасли: Підлісецький одну череду, Мікула; із села з назвою Студінка: Васько. З села Монастирчани: Демко Левкович, Іван Попович, Васько Богородич, Яким Курчевич, Іван Чарнокозич, Александро Чарнкозич, Ісай Царнкозич. Із села Старуні: Онуфрей Деросович, Олекса Матійович. З села Жураки: Іван Бабич, Павло Лазаркович, Озор Бульбарович. Із села Лисець: Михайло, Демко, Федір. Із села Сільце: Кирило, Василь, Федько. З села Ляховичі: Кирило Масійович, Лукач Масійович, Іванєч Андрейкович, Іваніс Коваль, Дмитро Боянчевич, Мартін Литвин, Гриць Кондорович, Осташ, Петро, Рурей, Андрій, Тимко, Олекса, Макович. З села Княгиня: Александро, Гаврило. З села Яблунька: Федір Лучич, Савка Лучич, Ілько Лучич, Лазор Бущич. З села Грабовець: Сотез Марусич, Яцько Погначич. З цих вище згаданих сіл кожен пастух давав по 1 барану, по 1 сиру, по 1 попрузі, як вказано вище. Також і з королівських сіл дають від випасання овець зазвичай сир, попруги та гроші ті, що пасуть в лісах і на полонинах. Також і з інших поміщицьких сіл пасуть, як кажуть. Який би не був пожиток щороку, а весь цей помірний пожиток з пасовищ може на цей рік складати 60 злотих.

Жири. Коли жири зародяться в закріплених лісах чи дібровах, то кожна людина як з міста, так і з сіл Галицького староства і поміщицьких, яка заганяє туди свиней на пашу, повинна дати по двадцятій свині. А в кого немає двадцяти, той дає по 1 грошу від кожної свині. Хоча в інші роки був великий пожиток, все ж через посуху в цьому році жирів зародилося мало. Тільки отримали з королівських сіл: з Дубівців - 14 свиней, з Дегової - 7 свиней, з Бовшова - 6 свиней, з Хоросткова - 5 свиней, кожна по 48 грошів, і грошей дісталося замало, але люди не могли згадати, що вони з них отримали; а писар сказав, що він не вибирав. Крім того, деякі замкові слуги і писарі та слуги з сіл, які охороняли ліси, свідчили, що також із поміщицьких сіл вони отримали тих пожитків мало. Це все може скласти в цьому році 70 злотих. Хоч пани Бидловські були звільнені від лукової данини, але за постановою Варшавського сейму вони повинні будуть давати як інші.

Бобри. Там же на ріках, які в тому старостві великі, а особливо на ріці Липі, часом ловлять бобрів, яких цього року згаданий кмет Федір Дерев'янка з Бовшова зловив вісім, кожен за 2 злотих, що принесе 16 злотих.

Вини (штрафи), які беруть за непокору, зухвалість та різні інші гріхи, і в місті, і в селах, і зі зваричів (солеварів) на банях; яких в місті війт, маючи відповідно до привілеїв 3 гроші, пильно стереже, і отамани в селах також пильно стережуть, вибирають певний час, і особливо на великих вічах у місті, а в селах - коли підстароста приїхджає чинити правосуддя, тоді їх також вибирають.

Поємщина, яка розуміється так: коли дівчина виходить заміж, з міста чи з села, які належать староству, особливо українська, бо поляки всюди вільні від неї, то той, хто бере дівчину, дає 2 злоті; також коли вдова в інше володіння йде заміж. А коли в тому ж старостві заміж йде дівчина або вдова, то дають на замок 6 грошів і уряднику рушник. З цього в місті війт має третій грош за привілеєм, тоді вибирає, коли трапиться, а в селах отаманові.

Розлучення: коли якийсь легковажний русин хоче розлучитися зі своєю жінкою, або жінка зі своїм чоловіком, хоч було би добре карати чимось іншим, все ж за давнім звичаєм від таких замкових вин беруть штрафи по 3 гривні.

Вихідні: тобто коли який-небудь русин, який прийшов від іншого пана звідки завгодно, мешкав кілька років у місті або в якомусь селі та хоче виїхати зі староства, а також коли поважний господар з села хоче піти на мешкання в місто, то таких відпускають, але повинні дати вихідного 2 злотих.

Ці чотири випадки трапляються, особлииво штрафи і поємщина, але ж староство не мале, може це принести за рік принаймні 50 злотих.

Там же був пожиток із сіл пана Куропатви, як видно зі старих реєстрів, написаних до 30 років тому, і недавніх часів, тобто з сіл Пнів, Назавизів, Ринівці та інших, з яких люди здавна з пасовищ давали також овець, гуні, сири, попруги за випасання овець у королівських лісах. Давали також і кун певну кількість за дозвіл людям з тих сіл користуватися певними прилеглими потоками і лісами; і певну кількість дерева з тих сіл щороку привозили до Галича на будівництво замку. Але вже кілька років, як нинішній пан Куропатва, відправивши собі певних комісарів, відмежував досить багато лісів і потоків, як у горах, так і на рівнинах, а селяни пообіцяли їх використовувати, а потім пани комісари, бажаючи від пана старости захисту, наказали копці висипати. Таким чином, на даний час тих пожитків з тих сіл вже немає, тобто ні овець, ні куниць, ні свиней не дають, ні дерево не привозять, бо за обмеженням обійдуться без королівських лісів, де їх не мало за межами втрачено.

Сума з перелічених пожитків складає 196 злотих.

Стави, які належать цьому староству. Наприклад, добрий став у Бовшові, який на четвертий рік приносить 1000 злотих; третя частина на 1 рік становить 333 злотих 10 грошів. Є теж інші малі ставки на деяких місцях і садки під замковою горою, які використовуються на замкову потребу. Сума ставів складає 333 злотих 10 грошів.

Млини цього староства. Млини два під містом Галичем, один на річці Луква, в якому 3 борошняні круги, четвертий ступний, другий на річці Липа, в якому два борошняні круги, третій ступний. Ті млини з броварами орендовано галицькому міщанинові до року за 800 злотих. Млин у Бовшові на добрій воді, яка ніколи не пересихає, в якому є 2 борошняні круги, третій ступний, до року може принести принаймні 30 злотих. Млин в Ямниці на ріці великій Бистриці, в якому один борошняний круг, другий ступний, якби добре доглядали за греблею, міг би дати великий пожиток, але за нею погано доглядали, тому під час повеней вода її псує, а після пошкодження її не скоро поправляють; за цей рік, як свідчать люди, тільки з нього виміряно 20 мац жита по 12 грошів, 10 мац солоду по 9 грошів, 4 маци ягелю по 30 грошів, що складає 15 злотих. Сума з млинів 845 злотих.

Фільварки, які належать цьому староству:

Хоростківський за рікою Дністром, недавно побудований, в якому завезено на тік: жита - 200 кіп, вівса - 150, ячменю - 100, проса - 30, татарки - 30, гороху був 1 стіжок, з якого намолочено 8 мац галицької верховатої міри. Там же обора (корівник - П.М.), в якій 16 дійних корів, 16 дійних корів отелених, 10 корів ялових, 7 озимчат, 9 телят літніх, 1 плідник. 30 звичайних свиней. 34 звичайні гуски. Обслуга: двірник - 1 марка, придворна (dwórka - жінка, яка постійно знаходиться поруч із правителькою, супроводжуючи її в повсякденному житті - П.М.) - 2 марки, 2 дівки - 4 флорини, 1 пастух - 2 марки.

Бовшівський, в який завезено на тік: озимого жита - 600 кіп, ярого жита - 100, пшениці озимої - 500, пшениці ярої - 100, ячменю - 400, вівса - 700, татарки - 200, проса - сорок кіп, гороху - 1 скирта. Там же обора, в якій 13 дійних корів, 8 корів ялових, 13 телят, 9 старих і молодих ялівок, 21 молодий віл, 20 озимчат, 71 звичайна вівця, 16 робочих волів, 21 звичайна свиня, 80 гусей. Обслуга: урядник - 10 марок, писар - 8 флоринів, придворна - 3 марки, 2 дівки - 4 флорини, 2 пастухи - 4 марки, слуги для охорони діброви - 4 марки, двірник у дворі під замком - 4 марки. Передбачуваний пожиток від худоби: в перелічених фільварках 29 дійних корів, 18 ялових корів, 46 дійних овець, передбачуваний пожиток від кожної дійної за гривню, а від двох ялових як від однієї дійної, а від 6 овець як від однієї дійної корови, це все, додавши ще й пожиток за вовну від 70 овець, 83 злотих 2 гроші, а вирахувавши 68/24 флорини мита на обслугу, про яку вище сказано, залишиться 14/8 злотих.

Фільварок під замковою горою, до якого звозять збіжжя, яке дістається з копчизни, бо в цьому старостві є досить чистих і урожайних полів, особливо за Дністром у Хоросткові, у Бовшові та на інших полях, також у Галичі над річкою Дністер на міській землі, це від рова аж за церкву, яка в полі стоїть змурована з тесаного каменю, аж до річки Чва, є рівне поле, що називається Побережжя, на якому дуже добра земля. Також і між міськими полями є 15 ланів, був би дуже добрий фільварок на цій землі, але з уряду було сказано, що нема кому працювати на ріллі. Також у селі Королівське Поле, що за кілька миль від Галича, недалеко від Коломиї, є досить чистих полів. У всіх цих місцях і на деяких інших, які собі в лісах люди покопали заново, дають людям сіяти збіжжя всілякого урожаю, а дають сьому копу, чого в інші роки було немало, але в цьому році, неврожайному через посуху, цієї скопчизни виявилося мало. А все одно, які дані подали з уряду, так тут написано. Насамперед, у дворі під горою Галицького замку немає іншого збіжжя, тільки, як згадувалося вище, є скопчизна з Побережжя і з півтретини лану і нових земель, якої під час свого перебування там ревізори не застали, бо вже було обмолочено; і, як подали з уряду, жита було 2 стоги, в яких, згідно з дворовими справами, було жита 120 кіп. Вівса 1 стіг, в якому на вигляд могло бути 50 кіп. Татарки 1 стіжок, в якому могло бути 15 кіп. Ячменю 12 кіп. Пшениці 1 стіг, в якому, згідно з дворовими справами, було 25 кіп. Проса було 10 кіп. Велика рогата худоба, яка є у цьому дворі, за наданими справами, є власністю пана воєводи, недавно пригнана туди, і там її тримають дуже мало, тому що на іншому боці річки Дністер є ще другий фільварок.

Скопчизна з поля Хоростківського, яка там же до фільварку звезена. Спершу з пустих ланів Хоростківських дісталося: 60 кіп жита, 30 - пшениці, 20 - ячменю, 20 - вівса, 10 - татарки, 16 - проса. А з урочища Котілова була отримана скопчизна, туди ж звезена: 12 кіп жита, 12 - пшениці, 15 - ячменю, 2 - вівса, півтретини - татарки, проса - 8, гороху - півчверті. У селі Королівське Поле, яке ближче до Коломиї, ніж до Галича, де буває скопчизна, то там селяни повинні їх прибрати, обмолочити і привезти до коломийського двору, бо їм туди ближче, і зазвичай перетворюють це зерно на солод; в цьому році там було обмолочено 10 стогів звичайного зерна, якого не рахували; і всі засвідчили під присягою, що вони стільки намолотили коломийської міри, що трохи менша, ніж снятинська, і більша ніж галицька: жита - 8 мац, пшениці - 18 мац, ячменю - 60 мац, вівса - 12 мац, татарки - 4 маци, гороху - 2 маци, всі міри коломийської верховатої. Скопчизна з Бовшівського поля, на якому сіють люди з поміщицьких сіл, тобто з Поплавників, Залукви, Німшина, була звезена туди до фільварку: жита - 40 1/8 кіп, пшениці - 30, ячменю - 55, вівса - 64, тартарки - 61, гороху - 9.

Збір звичайного зерна згідно урожаю і торгу галицького, як про міру вище написано, вона менша снятинської і коломийської та трохи більша рогатинської: жита в згаданих фільварках і з копчизни крім Королівського Поля (бо про це буде сказано окремо) в сумі є 335 кіп; і за даними урядників, деяке жито, особливо у Бовшові, дало більше, ніж мацу, а інші також близько маци, тому з перелічених кіп буде також багато мац; оцінюючи кожну мацу по 12 грошів, як там на звичайному ринку в той час продавалося, то все коштуватиме 455 злотих 24 гроші. Пшениці у вказаних фільварках і з копчизни в сумі є 697 кіп 15 снопів, і за даними урядників, 2 копи давали 1 мацу, і таким чином, буде з перелічених кіп 348 1/2 мац; коштує кожна маца на звичайному ринку по 25 грошів, що складе 290 злотих 13 грошів. Ячменю в згаданих фільварках в сумі є 602 копи, кладучи 2 копи на 2 маци і на чверть однієї маци, буде таким чином 670 1/4 маци; оцінюючи кожну мацу по 9 грошів, вийде 203 злотих 5 грошів 5 динаріїв, крім Королівського Поля. Вівса у вказаних фільварках в сумі є 1086 кіп, і так згідно з перевіреним урожаєм, кладуть кожну копу на півтори маци, таким чином буде з перелічених кіп 1629 мац вівса; оцінюючи кожну мацу по 6 грошів, виходить 325 злотих 24 гроші.

Татарки у названих фільварках і з копчизни, крім Королівського Поля, є в сумі 318 кіп і 30 снопів, кладучи згідно даних урядників, які не були повними, дві копи на 1 мацу, буде таким чином з перелічених кіп 159 1/4 маци; оцінюючи кожну мацу, звичайна оцінка якої подібна до ячменю, по 8 грошів, отримаємо 42 злотих 14 грошів. Проса в названих фільварках сумарно є 104 копи, крім Королівського Поля, а за даними урядників 2 копи давали 1 мацу, і таким чином з перелічених кіп буде проса 52 маци, оцінюючи кожну мацу відповідно до звичайного торгу по 18 грошів, це принесе 31 злотий 6 грошів. Гороху в згаданих фільварках з копчизни в сумі є 12 1/2 кіп, а не в'язаного в Бовшові - 1 стирта і в Хоросткові - 1 стіг невеликий, з якого намолочено 8 мац, а на велику стирту можна класти за подібністю 16 мац, і на 12 1Ї2 копі можна класти 5 мац, таким чином буде всього гороху 29 мац; оцінюючи кожну мацу по 15 грошів, це складе 14 злотих 15 грошів. Сума за вище описане збіжжя складе 1363/10/13 флоринів, а вирахувавши на споживання обслуги п'яту частину, залишиться 1090/20/11 флоринів.

Урожай і оцінка скопчизни з села Королівське Поле. Вже не раз згадувалося Королівське Поле, на якому в інші роки було немало скопчизни, яку люди з того села змолотивши, відвозять до коломийського двору, як самі зізнавалися, і там же на коломийську міру, яка більша, ніж галицька міра, тому цього року намолотили ці люди своєї копчизни: жита 8 коломийських мац, кожна за 16 грошів, це складе 4 злотих 8 грошів. Пшениці намолотили 18 мац, кожна за 28 грошів, це складе 16 злотих 24 гроші. Ячменю намолотили 60 мац, кожна за 12 грошів, що складе 24 злотих. Вівса намолотили 12 мац, кожна за 10 грошів, що складе 4 злотих. Татарки намолотили 4 маци, кожна за 12 грошів, що складе 48 грошів. Гороху намолотили 2 маци, кожна за 24 гроші, що складе 48 грошів. Сума за збіжжя скопчизни з Королівського Поля становить 52/8 злотих.

Сума за все зерно токів Галицького староства, дуже помірно рахуючи, складає 1142 злотих 28 грошів 11 денаріїв.

Сіножаті того староства. На луці Залозець накошено сіна 10 стогів, кожний стіг мав у собі 8 копиць, оцінюється кожий стіг помірно по 7 злотих. На луці Липчиці накошено сіна 1 стіг на 8 копиць, вартістю 7 злотих. На луці, що лежить у вказаному місці Угельники, накошено сіна 7 стогів, кожний по 8 копиць, вартість кожного 7 злотих. На луці Клиничі накошено сіна 4 стоги, кожний на 8 копиць, вартість кожного 7 злотих. На луці Ямничанській накошено сіна 17 стогів, кожний стіг на 8 копиць, вартість кожного 7 злотих. На Бовшівському полі накошено сіна 19 стогів, з яких 10 кожний на 8 копиць, вартість кожного 7 злотих, а 9 - по 10 копиць, вартість кожного 8 злотих. На Хоростковичах (Хоросткові?)сіна накошено 7 стогів, кожний по 8 копиць і вартістю 7 злотих. На Королівському Полі був у цьому році стіг сіна на 10 копиць вартістю 8 злотих.

Сіножаті, продавані за гроші. З лук, які лежать за потоком Барівка і траву продають щорічно, дісталося 52 злоті 5 грошей і 10 курей, кожна вартістю 9 денаріїв, а згаданий чинш ці люди дають: Сенько Канінка - 1 злотий, Мальхер Скорута - 8 злотих 20 грошів, Федько Зенінщич - 3 злотих, Омелян - 2 злотих 2 гроші, Стах - 5 злотих, Кость отаман - 10 курей, Стас Скоручич - 2 злотих, П'єх Степкович - 3 злотих 6 грошів, Василь Шуль - 4 1/2 злотих, Степан Скоручич - 1 злотий 6 грошів, Івасько Скоручич - 2 злотих, Фейдечко Ладеховський - 5 злотих, піп Петровський - 3 злотих 6 грошів, комора з Листопади - 4 1/2 злотих, Онисько Горчичка - 4 1/2 злотих, Забій Андрій - 2 злотих, Федашко - 10 грошів. Крім того, дано трьом слугам по штуці луки, і слузі пана старости. З лук на пустирі Кульничичі, з яких також продавалася трава, дісталося 14 злотих 5 грошів. З лук, які лежать під горою і на горі Котілова, на пустирі біля села Хоросткова, з яких траву продавали, дісталося 14 злотих 9 грошів. З лук, які називають Батівхов, продавали з сіно за 52 злотих. На Галицьких полях луку, названу Бринь, продали за 10 злотих. З цієї ж луки, з продажу трави, дісталося 3 злотиих 24 гроші. Там же за траву дісталося 15 грошів і 12 iarząbkow, кожний за 1 1/2 гроша. Там же інші сіножаті в кінці Бовшівського поля, в урочищі Шулевім, за які взято 4 злотих.

Сума всього сіна, вище описаного: 10 більших стогів по 8 злотих кожний, 56 менших стогів по 7 злотих. До цього, що за гроші і за кури продано, оцінено в 151 злотий 25 грошів. Це все принесло би 624 злотих 21 грош. А залишивши трохи на їжу коням пана старости і вирощування худоби 50 стогів, а залишок, тобто 10 великих стогів і 6 менших, оцінюючи так, як було описано вище, і додаючи до цього те, що продано за гроші, отримаємо всього 273/25 злотих.

Сума всіх пожитків, які на даний час приходять з Галицького староства, складає 5540 злотих 22 гроші 11 денаріїв, крім жировчизни та інших випадкових пожитків, таких як ловля бобрів на річці Липі, вини з міста і з сіл, які беруть з осуджених законом, поємщина, розлучення, вихідне, контрабанда, яку підстерігають побережники (лісові сторожі - П.М.), блукаюча худоба та інші речі, які беруть за звичаєм краю.

(Далі буде).