Люстрація Галицького староства 1564-1566 років (продовження, початок див. https://morozpd.blogspot.com/2023/04/1565-1566.html)
Королівське Поле біля Коломиї, відоме з 1551 року, у місті, закладеному шляхтичем Миколаєм Сенявським, руським воєводою і старостою галицьким, і т. д., з цього поля першими давали скопчизну (податок - П.М.) люди, які там сіяли. І на цей час є в цьому селі 32 заселені дворища, на яких сидить 37 селян; ще 30 цілих дворищ платять чиншу по 2 злотих, а подимного по 2 гроші, а 2 дворища є вільні на цей час з тієї причини, що одному селянину, який це село осаджував, відпустили все, і отаман також вільний. А імена данинників такі: Mусій, Федір Лятеч, Іван Рудько, Дмитро Рудько, Федь з Яцем, Стахно, Tимко Кендзор з Матеєм, Юрік, Федір Сазонецький, Василь, Miсько, Maксим Oманен, Кирило з Тимком, Гриць Осташ, Іван Мороз, Наум, Микита з Єремієм, Сенько, Іван Воронка, Гриць Станкович, Васько Говейко, Матей, Стець, Прокіп Копень, Іван Тарновський, Нестор, Максим Кривуліч, Іван Кобернат, Павло. Крім того Данило, який це село осаджував, готовий до смерті зі свого дворища виконувати всі обов'язки та зобов'язання. Ватаман Іван Марчак звільнений від данини зі свого дворища з поваги до служби. Сума чиншу з подимним від перелічених селян становить 62 злотих.
Повинність згаданих селян. Повинні всі 3 дні на рік косити трави і те, що накосять, згромадити, прибрати і відвезти, куди скажуть. А якщо би там хтось сіяв збіжжя, а є куди, бо поле велике, то повинні скопчизну звозити, і в стоги гарненько скласти, і змолотити, і збіжжя відвезти, куди скажуть. Крім того, є на них особливий обов’язок, щоб кожен сівач на дворищі мав доброго коня і шаблю, кафтан і шапку, лук і спис, так належить на всяку потребу, як з паном старостою, або з підстаростою коломийським або галицьким їхати на полонини в час збирання данини овечої або свинячої. Також і для поїздки за кордон або і на ту сторону (за Прут) їхати, та з офіційним листом не далі 10 миль.
Данина овеча: дві десятини від овець дають щорічно, отримали у 1564 році 18 овець, кожна вартує 15 грошів: це приносить 9 злотих. Данина бджолина, бджолині десятини дають щорічно, цього року дісталося 6 пнів і очкового 14 грошів. Це все приносить 4 злотих 14 грошів.
Піп руський дає на рік 1 злотий.
Там селяни дають стацію на приїзд старости до Коломиї, бо це село біля Коломиї лежить, 1 теля, вівса пів маци, 1 курку, і це повинні за кожний приїзд пана старости: а також там фільварку в Коломиї немає. Свиню теж дають двадцяту, коли жир буває, але про це буде по селах.
Сума з того села крім стації становить 76 злотих 14 грошів. А що стосується скопчизни, про це буде при фільварках написано.
Хоростків - село, в якому на дворищах є 7 осілих селян, які дають річного чиншу по 6 грошів; пшениці по 4 маци, котра хоч і в Галичі на базарі коштує досить дорого, адже за кожну мацу згадані селяни здавна відкупляють по 15 грошів; овес по 4 маци, кожна ціною 4 гроші; 2 курки, кожна ціною 1 денарій новий; по 12 яєць за 1 денарій новий: конопляна пряжа по одному ліктю, що коштує 4 шеляги. Це все приносить 21 злотий 19 грошів 15 денаріїв. А звуть їх: Івасько, Процик, Василь, Федір Якусович, Тіско Хричевич, Роман, Марко. Роблять по 2 дні на тиждень, що їм скажуть.
Загородників є 5, які нічого не дають, тільки надають послуги за наказами двору, а звати їх Петрик Морозович, Петрик Неїло, Бартрух, Сидор, Матвій Тискович.
Піп руський дає на рік 30 грошів.
Десятини бджолиної, яку щорічно дають, дісталося 5 пнів, кожний по 20 грошів, і очкового 15 грошів; це все принесло 3 злотих 25 грошів. Поволовщину дають на сьомий рік, якої буде від них 7 волів; кожний помірно коштує 4 злотих, це принесе 28 злотих, а вирахувавши шосту частину на 1 рік, це принесе 4 злотих 20 грошів. Свиню двадцяту, якщо жир буває, повинні дати, про що буде написано по селах.
Сума з Хоросткова становить 30 злотих 4 гроші 15 денаріїв.
Ямниця - село, в якому селян на кріпацьких півдворищах є 32, які дають річного чиншу по 10 грошів; вівса по 12 мац, кожна вартує 6 грошів; по 2 курки, кожна коштує 1 грош, 20 яєць вартістю 1 грош; пряжі конопляної по 1 ліктю вартістю 4 шеляги: сіна по 1 возу за ціною 4 гроші; хмелю по 1 маці вартістю 10 грошів: це все приносить 105 злотих 28 грошів 20 динаріїв. Вони повинні робити два дні на тиждень, як самі, так і худобою, що їм скажуть. А імена цих селян: Хапка Васильова, Сасько, Гриць Ісайович, Тарас, Федір Лозойда, Михайло Борисович, Грицько Мороз, Ігнатко Міщич, Сєн Андронкович, Іван Малущич, Ілько з Маском, Тимко Кривчич, Романець Волосів, Михайло Слізевич, Іван Тарабанець, Олекса Андронкович, Іван Гриневич, Яким Ісайович, Йосип Селенкович, Михайло Ковальович, Василь Борщик, Іван Олезарович, Кость, Борис Кущевич, Дмитро Пліска, Юрко і Павло Іванченєта, Мелешко з Андрейцем Іванчевичі, Федір Стрілець, Яким, Луць Ватаманович, Яким Андронкович.
Загородничі, або підсадкові, які також мають ріллю, їх на цей час є 14, дають річного чиншу по 10 грошів; по 2 курки за ціною 9 денаріїв кожна; по 10 яєць вартістю півгроша; це все приносить 5 злотих 11 грошів. А роблять три дні на тиждень, що скажуть. Їхні імена: Василь Прокопів, Павло Волосович, Грицько Мекотич, Федір Андронків, Федір Волосович, Іван Андронків, Федір Максимович, Іван Мрочик, Олекса Колбик, Іван Болдний, Іван Горжеч, Грицько Олезарович, Андрій, Сергій Дейко. Крім цього, названий Іван Мекотич, загородник, роботу відкуповує, даючи 2 злоті, 2 курки за 1 грош, 10 яєць за півгроша; це все приносить 2 злотих півтора гроша.
Слуги, яких є чотири, нічого не дають, тільки повинні їхати, куди їм скажуть, з листами і при перевезенні стерегти і забирати їх, бджолину десятину і баранів з писарем забирати; їхні імена такі: Іванець, Джоснювка, Карлунеч Возний, Федір.
Корчмар Сенько Лєнчич з корчми, з пивоварні, з ріллі, з лугу, які до корчми здавна належать, дає річного чиншу 16 злотих.
Данина бджолина. Бджолиної десятини, яку дають щорічно, дісталося цього року 16 пнів, кожен вартістю 20 грошів, і очкового 38 грошів. Це все приносить 11 злотих 28 грошів. Поволовщини, яку на сьомий рік дає кожен селянин, що тримає худобу, принесе від них 50 волів, кожен по 4 злотих; це принесе 200 злотих, а вирахувавши шосту частину на один рік, вийде 33 злотих 10 грошів.
Двадцяту свиню, коли жир буває, дають, про що буде нижче.
Там же 2 руських попи, які дають по 30 грошів; це приносить 2 злотих.
Сума пожитку з Ямниці складає 176 злотих 19 грошів 3 денарії.
Угринів, село на землі Ямницькій, в якому на кріпацьких півдворищах є 6 селян, які дають річний чинш по 10 грошів; вівса по 12 мац, кожна по 6 грошів; 2 курки по 9 денаріїв; 20 яєць по 1 грошу, конопляної пряді по 1 ліктю вартістю 4 шеляги: хмелю по 1 маці, кожна по 10 грошів; сіна по 1 возу за 4 гроші; це все принесе 19 злотих 26 грошів. Крім цього роблять те, що їм наказують. Їхні імена: Млинар, Микита Млинарович, Яшко Тіпель, Гринько Сандрович, Ільчиха вдова, Ісай Сандрович.
Також одна вдова Панасова сидить на річному чинші до трьох років, який відпрацьовує, поки її діти підростуть; після закінчення цього терміну має давати щорічно по 2 злотих, вівса 2 маци, кожна по 6 грошів; це принесе 2 злотих 12 грошів.
Крім того, на даний час є 3 порожні дворища.
Підсадкові: Міськова вдова дає за рік 10 грошів, оцінюється в півтора гроші. Матвій такожж як Міськова вдова. Це приносить 23 гроші.
Корчмар Іван з корчми дає річного чиншу 3 злотих.
Данина медова. Бджолиних десятин, які щорічно дають, дісталося 3 пні, кожен оцінюється в 20 грошів, і очкового 10 грошів, що все приносить 2 злотих 10 грошів.
Піп руський дає за рік 30 грошів.
Поволовщини, яку дають на сьомий рік, взято від них у 1560 році; прийде від них 10 волів, кожен оцінений по 4 злотих; це, відокремивши шосту частину, за 1 рік принесе 6 злотих 20 грошів. Двадцяту свиню дають, коли жир буває.
Сума пожитків з Угринова на цей час складає 36 злотих 1 грош.
Підгороддя, село над річкою Луквою, в якому перед тим було 15 осілих селян, але на цей час після висипання меж, якими ділилися маєтки пана Блюдницького і покинутого села передані певними комісарами, яке цей пан Блюдницький був собі виправив, при відсутності землі те село мусило опустіти. Ці межі з оглядом на шкоду його королівській величності, руський воєвода наказав зруйнувати, але потім за суворим наказом його королівської величності мусив знову висипати. В селі залишається на цей час лише 3 селяни, які сплачують річний чинш по 6 грошів; вівса по 8 мац за вказаною вище ціною: конопляної пряжі по 12 пасм, 4 тверді нитки; по 2 курки по 1 грошу; по 20 яєць за 1 грош; це все приносить 5 злотих 22 гроші. А роблять, що їм накажуть. Їх імена: Луць Островський, Яць Дейко, Ілько Михайлович.
Піп руський дає річного чиншу 30 грошів.
Загородників або підсадників, які нічого не дають, тільки працюють, є чотири: Стецько, Бозда, Сава, Гасєч.
Данина бджолина. Бджолиної десятини, яку дають щорічно, дісталося 4 пні, кожен по 20 грошів, і очкового 8 грошів; це приносить 2 злотих 28 грошів. Поволовчина, яку дають на сьомий рік, принесе від них 7 волів по 4 злотих. Це, вирахувавши шосту частину, на один рік принесе 4 злотих 20 грошів. Двадцяту свиню, коли є жир, то дають.
Сума з Підгороддя на цей час принесе пожитку 14 злотих 20 грошів.
Дубівці, село за річкою Дністер, в якому є 18 осілих на дворищах селян, які дають річного чиншу по 10 грошів, овес по 12 мац за 6 грошів кожна; по 2 курки за 1 грош; 20 яєць за 1 грош; пряжі по 1 ліктю за 4 шеляги. Це все приносить 51 злотий 6 грошів. Їх імена: Хас Волосович, Місько Костович, Ігнат Волосович, Павло Волосович, Прочик Волосович, Іванко Ліскович, Савка Ількович, Пилип Данкович, Марко Старий, Пилип Костович, Данило Краскович, Мануїл Кузнєч, Труш, Ігнат Чікель, Роман Волосович, Магда, Тиско, Никон Гучкович.
Крім цього, один молодий селянин Мелесковський, чий батько нещодавно помер, має свободу з цього моменту на 3 роки, після закінчення цього терміну буде давати, як інші.
Є 3 підсадкові або загородничі, які нічого не дають, тільки роблять: Савка Волосович, Івасько Матвійович, Семко Ількович.
Бджолиної десятини від пасічників отримано за цей рік 10 пнів по 20 грошів кожний, і очкового 38 грошів; це все принесе 7 злотих 28 грошів.
Поволовчини, яку дають на сьомий рік, прийде від них 19 волів, кожен за 4 злоті; це принесе 76 злотих, а вирахувавши шосту частину на 1 рік, то оціниться в 12 злотих 20 грошів.
Піп руський дає на кожний рік 30 грошів.
Свиню двадцяту, коли жир буває, дають, про що буде нижче.
Сума з Дубівців приносить пожитку 72 злотих 24 гроші.
Дегова, село над річкою Дністер, розміщене на землі села Дубівці, в ньому проживає вісім осілих селян, які дають річного чиншу по 10 грошів; вівса по 12 мац за 6 грошів кожна; 2 курки за 1 грош обидві; по 20 яєць за 1 грош; конопляну пряжу по 1 ліктю за 4 шеляги; це все оцінюється в 22 злотих 22 гроші 12 денаріїв. А імена селян такі: Стецько, Мітчиха вдова, Кузьміна, Остапко, Сенько, Тимко Гаврилович, Прочик Долобкович, Гаврилиха.
Там же 1 загородник - Дудка, який нічого не дає, тільки робить, коли йому скажуть.
Бджолиних десятин від пасічників отримали в цьому році 4 пні по 20 грошів кожний і очкового 13 грошів, це все оцінюється в 3 злотих 3 гроші. Поволовчини, яку дають на сьомий рік, прийде від них 8 волів, кожен за 4 злотих, що, вирахувавши шосту частину, на один рік складе 5 злотих 10 грошів. Свиню двадцяту, як буває жир, то дають, про що буде по селах.
Сума з Дегової приносить на рік пожиток 31 злотий 5 грошів 12 денаріїв.
Бовшів, село біля річки Липи, що лежить у полях, в якому є 22 осілих селян, котрі дають річного чиншу по 6 грошів; пшениці чистої міри верховатої галицької по 4 маци, за яку платять так, як якого року буває на ринку в Галичі, а тому того року була по 24 гроші; вівса по 4 маци, все міри верховатої; по 2 курки за 1 грош; по 12 яєць за півгроша, конопляної пряжі по 1 ліктю за 4 шеляги; це все оцінюється в 94 злоті 14 грошів 6 денаріїв.
І роблять три дні на тиждень, що їм наказують. А звуть їх: Іван Серединка, Анна вдова, Семко Васькович, Міхно Сідка, Олекса Чеслич, Янко Теліська, Федір Koтик, Іван Мохней, Єремко Микитич, Васко Коломика, Савка Борщікович, Maкар Піщельникович, Степан Чиж, Федір Думнич, Сенько Хоркол, Філь Дем'янович, Хома Kунчевич, Лаврін Kунчевич, Прокіп Моско, Михайло Kунчевич, Aндрій Дубровка, Лазор Kунчевич.
Юрко отаман вільний на основі послуг, тільки бджолину данину, поволовчину і свині дає.
Піп руський дає в рік 30 грошів.
Є 12 підсадкових, котрі також мають ріллю, нічого не дають, лише обслуговують двір, що їм кажуть; їх імена: Войтек Мазур, Тимко, Сидор, Симко Овчар, Нестор Литвин, Демко, Андрій Дуліб, Проник, Процик Рібітв, Іван Роїк, Олекса, Федір Дерев'янко.
Там же є корчма, яку пан воєвода руський дав своїм мисливцям утримувати, до неї є досить ріллі; вона може принести 16 злотих, з неї мисливці ніби своєму пану на той час нічого не давали, але якщо пожиток королівський, тоді тут кладеться.
Спасне, яке беруть, коли купці через це поле женуть волів гостинцем з Поділля, від 100 волів фунт перцю і лот шафрану або при невиконанні обіцянок платять грошима за угодою. Цього року дісталося грошима 38 злотих; перцю 9 фунтів, кожен грошів, шафрану 9 лотів, кожний за 6 грошів; це все принесло 45 злотих 6 грошів.
Поволовщину тут на сьомий рік дає кожний господар; прийде від них 23 добрих волів, і 12 телиць, кожний віл по 4 злотих, телиця по 2 злотих, що принесе 116 злотих, а вирахувавши шосту частину, на 1 рік це складе 19 злотих 10 грошів. Овець і свиней, коли жир буває, дають як і інші села, про цю данину буде по селах. Данину медову дають ті, що бджоли мають, десятий пень бджіл, яких цього року дісталося 24 пні по 20 грошів кожний; і до цього очкового забрано грошима 1 злотий 17 грошів; що принесе 17 злотих 17 грошів.
У річці Липа також ловляться бобри, яких цього року деякий Дерев'янко зловив 8.
Там же Замкова пасіка із більше ніж 100 бджолиних пнів; з якої відповідно до справи пасічника та замкових слуг цього року були наповнені медом 4 півбочки за 15 злотих кожна, це принесло 60 злотих.
Сума пожитків з Бовшова крім випадкових оцінюєтся в 253 злотих 17 грошів 6 денаріїв.
Коростовичі, село, в якому є 15 осілих селян, які теж все дають, як бовшівці: річного чиншу по 6 грошів; пшениці чистої міри галицької верховатої по 4 маци, або платять так, як на базарі, коли - на той час була маца по 24 гроші; вівса по 4 маци за 6 грошів кожна; по 2 курки за 1 грош; по 12 яєць за 9 денаріїв; пряжі конопляної кожний з них дає по 1 ліктю за 4 шеляги; це все підраховане принесе від них 64 злотих 12 грошів 9 динаріїв. А імена їхні: Остас Тіскович, Кузьма Карпович, Ількова вдова, Калні Лецович, Місько, Стецько Карпович, Кость Васькович, Охрім Петрикович, Василь Кузьмин, Сен Добровників зять, Матвій Данилович, Стецик Ганцевич, Лукаш Маскович, Артем Грицович, Андрій Михалкович.
Крім того, один кмет - Юрко Лукачевич, який має вольності терміном на 3 роки, після закінчення цього терміну буде давати, як інші.
Є 9 підсадкових, які нічого не дають, тільки роблять у бовшівському дворі, що їм скажуть, а звати їх: Ячко Ухрин, Андрій Попик, Михайло, Ячик, Іван Піщельник, Іван Слонський, Олекса, Іван Пачкович, Михайло Ганчіч.
Бджолина десятина, яку дають щорічно, склала 4 пні за 20 грошів кожний, і очкового 22 гроші. Це все становить 3 злоті 12 грошів. Поволовщину, яку дає кожен господар на сьомий рік, взято в них 1562 року, прийшло від них з часу минулого вибирання 16 волів і 9 телиць, кожен віл по 4 злотих, а телиця по 2 злотих: це все принесло 82 злотих, а вирахувавши шосту частину, на 1 рік це складе 13 злотих 20 грошів. Овеча данина: щороку дають двадцяту вівцю, яких на рік нинішній дісталося 9, ягнят 4 і грошей 9 грошів; це все оцінено в 5 злотих 24 гроші..
Піп руський дає за рік 30 грошів.
Свиню двадцяту, коли буває жир, дають.
Там же є немалі діброви, з яких, коли зародиться жир, буває пожиток немалий.
Сума з Хоросткова (?) складає 88 злотих 8 грошів 9 денаріїв.
Вікторів, село, яке перед 1558 роком почало заселятися у лісі над річкою Луква, пів милі від Галича, за Крилоським монастирем, в якому люди ще мають свободу від усіх податків до року Господнього 1569, а після закінчення цього терміну повинні давати з кожного лану чиншу на Галицький замок по 2 злотих, 2 каплуни (півні) та 1 гуску; а хто матиме вівці, має двадцяту вівцю давати, 1 овечий сир за 10 грошів, попруги поставити, порося двадцяте від свині, бджолину десятину; до цього повинні з кожного лану привезти у Галицький замок дров по два вози на Різдво, і по два на Великдень; дерева в рік на будівництво замку; від виготовлення ґонту кожен на рік дає 30 ґонтів для поліпшення замку; крім цього, повинні жати два дні і косити траву два дні на рік, і те, що накосять, згромадити, скласти у стоги і звозити, куди накажуть. До того ж, з кожного лану мають давати галицькому підстарості за те, щоби до них приїхав двічі на рік, по три гроша за кожний приїзд. А також війт, який недавно одержав собі новий привілей з канцелярії його королівської величності на 6 орних ланів і на млин, а тамтешні люди більше ніде, тільки в його млині мелять, до того ж і на корчму і на інші речі, і так мало людей може туди поміститися, де війт села викуповує землі 6 ланів, бо там лани широко міряють. А коли теж його млин буде і корчма, то й його королівська величність малий пожиток того села буде мати, і заледве це село більше розшириться, бо війт примушує підданих, щоб вони йому панщину орали, інакше, що це має на превілеї, щоб йому панщина йшла від відречених підданих.
На той час імена осілих селян такі: Тимко, Федір, Прокіп, Ілько, Панько, Петро, Ігнат, Стець Угрин, Мартин, Іван Долгоміл, Андрій Огрин, Дмитро Дерікот. Піп. Їх вже було осіло більше, але через Яна Блюдницького за розмежуванням землі комісією опустіло їх сімнадцять.
(Далі буде).
Немає коментарів:
Дописати коментар