вівторок, 12 березня 2024 р.

Нагородження князя Юзефа Александера Яблоновського: вигадки і правда без коментарів

 У 1755 році в газеті "Kuryer Polski” було надруковано повідомлення:

"З Варшави 12 листопада. ...Сюди дійшла звістка, що з ласки Найсвятішого Короля Франції конферований орден Святого Духа по світлої пам'яті воєводі равському, князю Юзефу Александеру Яблоновському з Прусів, генеральному новогрудському воєводі, якому той орден надісланий до покутських маєтків у Завалові".[1, c. 1]


Тут потрібно зауважити, що в тексті повідомлення є помилковий вираз "той орден надісланий до покутських маєтків у Завалові". По-перше, не "надісланий", а "має бути надісланий". По-друге, не "покутських маєтків у Завалові" (автор повідомлення міг переплутати Завалів із Заваллям на Покутті), а швидше "подільських маєтків у Завалові", беручи до уваги розташування Завалова в західній частині Подільської височини.

Польські історики М. Балінський, Т. Ліпінський в 1885 році у своїй книзі "Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym" використали цю публікацію: "Учений Юзеф Александер князь Яблоновський, воєвода новогрудський, який називав себе графом у Завалові, часто зупинявся в місцевому замку, а в 1755 році отримав від Людовика XV ордени святого Михаїла і святого Духа".[2, с. 873] Через кілька років повторив цю фразу і краєзнавець, педагог Миколай Недзвецький: "...в 1755 році отримав надіслані йому від Людовіка XV ордени св Михаїла і св. Духа..."[3, c. 188-189]

А через пів року газета "Kuryer Polski” продовжила публікацію повідомлень з цієї ж теми, але їх уже не всі прочитали... Як же і де відбулося нагородження?


Зі Львова 28 квітня. Князь воєвода новогрудський зі своєю княгинею та дочками-князівними прибув сюди у Велику суботу після обіду ввечері, де трохи відпочив та пішов у храм на Воскресіння. У неділю, в перший день свят, він найрозкішніше пригощав різних вельмож на обіді у своєму палаці, а в понеділок, після обіду, князь воєвода новогрудський, щоб подякувати Богу за свої блага, в супроводі своїх придворних пішов пішки з палацу до Господа Ісуса з Назарету в монастир оо. Тринітаріїв, а звідти до св. Яна з Дуклі, подавши милостиню обом орденам, вернувся до свого палацу, і у вівторок після обіду вирушив звідти щасливо на ночівлю до Янова, а звідти з княгинею та двома доньками буде далі продовжувати подорож на Ченстохову до Парижа.[4, c. 2]


З Парижа 28 травня. Князь Яблоновський, новогрудський воєвода, який прибув сюди із заохочення Франції, яка з власної ініціативи першою сповістила Польщу про конферований з ласки Його Величності Короля Орден Святого Духа і Святого Михаїла, розважався у Парижі, пересилаючи правила зі статуту цього ордену про чудове життя та поради нашому Архиєпископу і п. Де Бомонту з висновками, перед кардиналом Його Величністю де Субісом він сповідався, а перед генеалогом п. Клерамбо виводив генеалогію, від служителів орденів засвоював церемоніальні поклони, купував одяг на акт за іспанським зразком, а саме чорне оксамитове пальто з гаптованим золотом хвостом, яке коштувало понад 26 000 ліврів, також парадну ліврею, щедро обплетену срібною тасьмою. Розважався перед початком акту, який зазвичай припадав на Трійцю, їздив зокрема то до Версалю, то до резиденції архієпископа Парижа, то приймав часті візити і навпаки, наносив, та ін.
5 червня князь поїхав до Версалю, щоб підготуватися до наступного дня, оскільки йому ні в чому нічого не бракувало, його ласкаво прийняла Найсвітліша держава, вельми поважала королівська родина тощо. Перед усією церемонією прийшов разом з паном Сент Віталь для отримання такого самого ордена, у каплиці Версальського замку при асистенції 60-ти лицарів того ж Ордену кардинал провів відправу, після чого король зійшов на трон, приступили до нього праворуч князь воєвода новогрудський, а ліворуч п. Сент Віталь, стали на коліна за крок, потім король одів стрічку з орденом на князя, який стояв перед ним на колінах, своїми руками поправив плащ, що було непрактично, і ланцюг на плащі з орденом, наказав додати у грамоті "Наш дуже дорогий і улюблений кузен". Крім того, король подарував також Книгу про Святого Духа та Децимку. Отримавши це після поцілунку королівської руки, вони продовжили підписуватися в Лицарському реєстрі, і на цьому церемонія закінчилася, після чого вони пішли до королівських кімнат, щоб висловити свою подяку, звідки кожен повернувся до свого місця, як то князь номінат до апартаментів у замку, наданих йому. Перевдягнувшись у розкішний одяг, був проведений до лицарського столу, накритому від імені короля. Потім він 7 днів представився королівству, попрощався із державою, міністрами та лордами, повернувся до Парижа, а наступного дня, задовольнивши всі шляхетні інтереси, виїхав до Двору Луневільського та Мангеймського до своєї княгині, яка була на водах. Приїзд цього пана, успішне завершення його справ, його приємний прийом у дворі та швидкий від’їзд здивували тут багатьох.[5, c. 2-3]


З Лейпцига 17 серпня. Князь Яблоновський, воєвода Новогрудський, повернувшись із Франції до Саксонії, отримав звістку від своїх друзів, що палац, де він перебував у Парижі, тобто готель на вулиці Принцеси відтепер називається готель Яблоновський і прикрашений гербами князя. Йому на води у Лаухштедті в Саксонії король Франції прислав посвідчення носіння Рейнського ордена св. Губерта з орденом Св. Духа та Св. Михаїла. Потім прийшов лист від електора* Палатіні Ребені, який схвалював і підтверджував посвідчення. Крім того, той же князь отримав для князя Антонія Яблоновського, старости буського, свого племінника (зятя?), посвідчення носіння того ж ордена св. Губерта.[6, c. 3]

Список використаних джерел
1. "Kuryer Polski”, Annô 1755, Num. CХХІ. URL : https://polona.pl/preview/8bc63b07-5006-4d85-9c48-1e9d0c1793d7

2. Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana przez Michała Balińskiego i Tymoteusza Lipinskiego. Wydanie drugie poprawione i uzupełnione przez F. K. Martynowskiego. Tom II. Zeszyt 6. Warszawa. Nakład i druk S. Orgelbranda synów, Bednarska № 26. 1885. // [Електронна копія] : Wielkopolska Biblioteka Cyfrowa, веб-сайт. URL: https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/11126/edition/18060?language=pl (дата звернення 15.10.2023).

3. Powiat podhajecki pod względem geograficznym, statystycznym i historycznym z dołączeniem mapy opracował Mikołaj Niedźwiecki. - Nakładem autora. Z drukarni J. Pankiewicza w Stanisławowie. 1896.

4. "Kuryer Polski”, Annô 1756, Num. CXLVI.

5. "Kuryer Polski”, Annô 1756, Num. CLVI.

6. "Kuryer Polski", Annô 1756, Num. CLXIII.
* електор - титул князя, який мав повноваження обирати короля.