Костел Матері Божої Скапулярної (Матері Божої з гори Кармель) в Завалові. Власний малюнок (графічні редактори).
Від 1677 року відомо про існування в Завалові замкової каплиці Успіння Пресвятої Діви Марії.[2] Але можна припустити, що вона була ще у замку Маковецького, адже серед полонених у вересні 1675 року історики А. Чоловський і Б. Януш згадують капелана о. Степана Оршанського, який міг бути священником при каплиці (капелі). [3, с. 124]
Богослужіння в каплиці відвідували тільки мешканці двору. Єпископ Вацлав Ієронім Сераковський (1700 – 1780) був першим, хто спробував вирішити проблему каплиць, зв’язавши їх і з мешканцями околиць резиденцій. Використання місцевими жителями каплиці в палаці Яблоновських у Завалові описав польський дослідник Міхал Кужей.[4, с.448]
Єпископ Вацлав Ієронім Сераковський (1700 - 1780). Джерело: Anonymous painting from XVIII century in Franciscan church in Przemyśl - Image taken by User: Mathiasrex Maciej Szczepańczyk - https://uk.wikipedia.org/wiki/Вацлав_Сераковський
У 1755 р. каплиця отримала від Сераковського привілей на відпуст на Успіння Пресвятої Богородиці. З 1760-х років каплицю використовували як громадський храм, в якому літургію виголошували як капелан замку, так і монахи-василіяни. Богослужіння стали можливі, коли Юзеф Александер Яблоновський виділив василіянам гроші, зобов’язавши їх відправляти Святу Месу щонеділі для його двору та під час його відсутності – для жителів Завалова.[1, с. 202]
У 1770-х роках меси відправляли лише василіяни, а з 1780 року богослужіння стали дуже нерегулярними. Згідно з візитаційним описом XVIII ст., у головному вівтарі замкової каплиці містилася ікона Матері Божої Ченстоховської, за фіранками, у фіолетовій сукні, прикрашеній золотом і камінням. На двох бічних вівтарях зображені Діва Марія та Розп’яття. У каплиці була галерея з балконом, сповідальниця та сидіння за склом (колаторська ложа для засновника храму, його покровителя, землевласника, які мали право розміщувати у храмі надгробки та мати власні лави – П.М.).[1, с. 202-203; 4, с. 446]
Приміщення каплиці можна уявити за ескізом плану його фундаменту, зробленим у післявоєнний час (розміри подаються з точністю до 1 м).
Ескіз плану фундаменту замкової каплиці
Успіння Пресвятої Діви Марії.
"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" вказує розміщення каплиці в замку: "Північні та південно-східні кути закривають полігональні, трохи вищі вежі, добре збережені та перетворені в житло. Третя подібна вежа виступає вперед від фронту північного крила, передня частина південного крила закінчується каплицею, яка до цього часу добре збережена, але не містить ніяких пам’яток".[5, с. 485] На цій вежі був установлений хрест і годинник, який про зміну години сповіщав подвійним боєм курантів.
Завалів. Замкова каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії, 1913 р. Джерело: https://polona.pl/
Костел Матері Божої Скапулярної (Матері Божої з гори Кармель) був побудований у 1862-1864 роках. Ініціатором будівництва костелу в Завалові був пробощ Маркової ксьондз Якуб Кершка. У 1862 році на зібрані кошти він викупив у місті три невеликі приватні земельні володіння (парцелі) біля церкви св. Архистратига Михаїла для будівництва костелу, плебанії та господарських будівель. Будівництво костелу завершили у 1864 році.
Якуб Кершка. Фотографія Ернста Пфланца (редагована). Джерело: https://bibliotekacyfrowa.pl/dlibra/publication/105157/edition/99728/content
16 липня Католицька церква вшановує урочистість Матері Божої з гори Кармель (Матері Божої Скапулярної). З цим святом пов’язана історія про об’явлення Богородиці святому Симону Стоку і вручення йому скапулярію; відколи почалося створення так званих скапулярних братств. У 1864 році ця дата припала на суботу, тому, за діючою до нашого часу практикою, урочистості могли перенести на найближчу неділю, що й підтверджує тогочасна преса. Освячення нового костелу відбулося 17 липня 1864 року. Роман Керес, відповідальний редактор і видавець, опублікував отриманий з Маркової лист, написаний 18 липня 1864 року: "Мабуть, вам і вашим читачам буде приємно дізнатися про здійснений акт освячення нового костелу в Завалові. Отож, коротко опишу вам цю урочистість. Засновником цього храму, зведеного попри численні перешкоди два роки тому, є марківський священник о. Кершка, який збудував з милостині подібний костел в Будилові у 1852 році, а зараз докладає зусиль для будівництва храму в Товстобабах (тепер село Високе Чортківського району Тернопільської області – П.М.). 17 липня урочистість розпочалася не без перешкод з освячення хоругв для нового Божого дому, нових дзвонів і встановлення їх на дзвіницю під мортирові залпи. Шановний парох на чолі великої кількості людей обох обрядів вийшов прийняти марківську процесію, зустрінуту, як і всіх інших, мінометним залпом. Після прибуття процесій із Кукільників, Підгайців, Ковалівки та Горожанки на чолі зі своїми парохами, чин освячення здійснив всесвітньо шанований о. декан Курніцький з вісімнадцятьма священниками і близько 15 000 вірян. Коли під звуки труб, барабанів і залпів відчинилися двері храму, захопленню не було меж: його інтер'єр гарно і зі смаком прикрашений, всі вівтарі прикрашені квітами та гірляндами, і, нарешті, весь костел готичної конструкції зі склепінням і шістьма готичними вежами, прикрашений з дивовижним шармом. Першу відправу після обряду здійснив о. Фельштинський, парох із Кукільників, під час якої о. канонік Каліневич з Язлівця звернувся до присутніх і зворушив їх до сліз. Потім вийшла процесія до чотирьох вівтарів, зведених на ринковій площі, чому, однак, трохи заважав невеликий дощ. О 3 годині після вранішньої служби о. Кершка запросив до свого помешкання зібраних громадян, священників і братства і, пригостивши їх на дорогу, після вечірні, відслуженої о 6 годині, відпровадив процесії додому.
Будівництво костелу коштувало близько 7000 злотих, і було оплачено частково із позичених ним грошей, і тому заслуга належить здебільшого йому, бо треба знати, що зібрана наразі премія разом із грошима, отриманими від розіграшу, принесла близько 2000 злотих, що заледве покриває витрати за місце під будівлю та помешкання".[6, с. 5-6]
Фрагмент повідомлення про освячення костелу: Gazeta ludowa "Nowiny ze Świata". Poniedziałek.
Kraków, dnia 15-go Sierpnia. 1864. Nr. 9.
Аналіз стилю і змісту цього листа дає підстави висловити припущення, що його писав о. Якуб Кершка. Найважливішим у листі є безперечний факт освячення нового костелу 17 липня 1864 року. До цього часу деякі джерела інформації помилково стверджували, що костел Матері Божої з гори Кармель у Завалові був освячений у 1865 році.
У 1869 році в Завалові було 905 мешканців (на підставі перепису населення 1869 року, за редакцією ц.к. Центральної статистичної комісії), а вже у 1890 році в містечку проживало 1285 мешканців, у дворі – 41 мешканець (711 греко-католиків, 217 римсько-католиків, 396 євреїв, 2 іншого віросповідання).[5, с. 484] Зрозуміти, яким чином відносно малочисельні громади будували деякі римсько-католицькі костели на території Підгаєцького повіту у ХІХ столітті, можна зі статті "Судова справа о. Кершки" (блог "Візуальна історія" – https://morozpd.blogspot.com/2023/12/blog-post.html).
Завалів. Вид місцевості. З друкованої реклами закладу д-ра Ф. Медвея. Перше відоме зображення Завалова, датоване 1866 роком. Можливо, малюнок був виконаний з нагоди побудови костелу.
Після освячення костелу ще протягом тривалого часу проводилися різні роботи, пов'язані з його добудовою, додатковим оснащенням, упорядкуванням і дрібним ремонтом. У 1868 році завершили оснащення інтер'єру костелу. Після 1881 року будівля була отинькована. У 1888 році старанням тодішнього експозита кс. Петра Нєдзвєдзького було відновлено частково знищений пожежею дах, який з ініціативи кс. Станіслава Трихти покрили бляхою. В 1900 році було закуплено новий орган. Коштом місцевих землевласників у 1913 році збудовано новий парафіяльний будинок. До 1930 року відновили фасад, а потім – інтер'єр храму, пошкодженого та пограбованого російськими солдатами під час Першої світової війни. У 1935 році було збудовано муровану дзвіницю з трьома дзвонами. У 1938 році проведено ремонт підгнилих фундаментів костелу (підлоги? – П. М.). [2; 4; 7, с. 451-452]
1905 рік. Завалівські храми. Джерело: https://polona.pl/
Костел розташовувався за 40 м на південний схід від церкви св. Архистратига Михаїла. Це був мурований з каменю однонавовий костел з трансептом та апсидою. На кутах чільного фасаду були наріжні контрфорси (підстінки), увінчані пінаклями – гострокінечними баштами, які декоративно фланкували головний фасад, збагачували силует споруди та підкреслювали її готичний стиль. При південно-східній та північно-західній його стінах між трансептом і чільним фасадом було ще по одному контрфорсу, які звужувалися догори і закінчувалися відкосами для полегшення стікання з них дощової води. Стрілчасті віконні прорізи, щипець з декоративною хоругвою зверху, декоративний вімперг над вхідними дверима – також елементи готичного стилю. Висока вежа по центру головного фасаду піднімалася над декоративною хоругвою і завершувалася стрімким шпилем з хрестом. Над перехрестям нави з трансептом була сигнатурка. Над нартексом (при вході в костел з північно-східної сторони) були влаштовані хори з органом. З південно-західної сторони, де був пресбітерій з вівтарем, будівля закінчувалася гранчастою (п'ятигранною) зовні апсидою.
Костел містив три дерев'яні вівтарі – головний з образом Матері Божої Святого Скапулярію та бічні: перший зі скульптурками Христа Розіп'ятого, Матері Божої і св. Івана Євангеліста і другий з іконами св. Розалії та св. Антонія Падуанського.[2]
1915 рік. Уцілілі храми після проходження
лінії фронту. Джерело: Österreichische Nationalbibliothek - https://www.onb.ac.at/
За ієрархією це був парафіяльний костел (головний костел парафії). Як стверджує "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich", в Завалові римсько-католицька парафія Кукільницького деканату Львівської єпархії утворена в 1865 році. До парафії належали села Голгоче, Яблунівка, Литвинів, Лиса, Носів, Рудники, Середнє, Волиця і Заставче.[5, с. 484] Але це питання потребує деяких уточнень.
Щонайменше, від 1765 року Завалів, як і Маркова, належав до парафії св. Марії Магдалини у Кукільниках (нині – Івано-Франківської області), а після 1778 року, коли в Марковій коштом архієпископа Львівського Вацлава Сераковського та кукільницького настоятеля о. Валентина Цвинарського було збудовано перший, дерев'яний костел св. Яна Непомуцького, – до парафії св. Яна Непомуцького у Марковій (тепер – Тернопільської області).
1939 рік. Завалів. Загальний вигляд
відновленого центру села.
У 1864 році в Завалові було засновано парафіяльну експозитуру, яку тривалий час обслуговували марківські вікарії.[2] У 1906 році завалівська експозитура була включена до новоутвореного підгаєцького деканату. 1923 року з неї виокремили експозитуру в Волиці, яка охоплювала Голгоче.[7, с. 452] У 1925 році експозитура в Завалові стала самостійною парафією.[2]
1960-ті роки. Вид на храми з Карачина. Невідомий автор.
У радянський період костел використовували як колгоспне зерносховище, склад, а в 1977 році заклали вибухівку та підірвали, готуючи земельну ділянку для будівництва нової школи. 31 серпня 1978 року відкрита нова будівля школи на 650 учнівських місць.
1977 рік. Руїни костелу після підриву (контрфорс вистояв). З музею Завалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.
Колишній парафіяльний будинок, у якому в післявоєнний час розміщувалася лікарня, використовується тепер як житловий будинок. Деякі предмети костельного оснащення були збережені у церкві св. Архистратига Михаїла.
Таким міг бути костел на своє 160-річчя...
Список використаних джерел:
1. Betlej Andrzej. Sibi, Deo, posteritati : Jabłonowscy a sztuka w XVIII wieku.– Kraków, 2010. // [Електронна копія] : Polona.pl, веб-сайт. URL: https://polona.pl/item-view/4e1cef31-c5d8-469d-8f02-3baafa35dc6f?page=0 (дата звернення 12.10.2023), за: Wagner 1997, t. 2, за: Słownik geograficzny, t.14,1895, 484-485.
2. Завалів. Колишній костел Матері Божої з гори Кармель (1862 - 1864). // [Електронний ресурс] : веб-сайт "Костели і каплиці України". URL: https://www.rkc.in.ua/index.php?&m=k&f=v18&p=tppgzvmb&l=p&n=27 (дата звернення 07.10.2023);
3. Czołowski A., Janusz B. Przeszłość i zabytki Województwa Tarnopolskiego z 160 ilustracjami na 78 tablicach i kartą zabytków. – Tarnopol: Powiatowa Organizacja Narodowa, 1926. – VIII, 198, [3], LXXXVIII s. : tabl. : il. https://www.wbc.poznan.pl/dlibra/publication/6318/edition/11323/content
4. M. Kurzej. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Szkaplerznej (Matki Boskiej z Góry Karmel) w Zawałowie, [in:] Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczy pospolitej, ed. J.K. Ostrowski, part 1: Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. – Kraków, 2007.
Додаток "Opis i inwentarz kaplicy zamkowej w Zawałowie z r. 1766".
5. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – T. 14: [Worowo – Żyżyn] / Red.: Chlebowski Bronisław, Krzywicki Józef, Sulimierski Filip, Walewski Władysław. – Warszawa, 1895. – 938 s. // [Електронна копія] : веб-сайт. URL: http://history.org.ua/LiberUA/SlGeoKrPol_1895/SlGeoKrPol_1895.pdf (дата звернення 07.10.2023).
6. Gazeta ludowa "Nowiny ze Świata". Poniedziałek. Kraków, dnia 15-go Sierpnia. 1864. Nr. 9 / Roman Kieres. Nowiny ze Swiata. Tom 2. – Bensdorff, 1864. // [Електронна копія] : веб-сайт. URL: https://digital.onb.ac.at/OnbViewer/viewer.faces?doc=ABO_%2BZ22938640X (дата звернення 10.02.2024). Переклад П. М.
7. Бойко О. Завалів. Костел Матері Божої Страдальної (Матері Божої з гори Кармель), 1864-1985 рр. Костели Підгаєччини. Історико-архітектурні нариси. "Підгайці та Підгаєччина" / Упор. С. Колодницький. – Тернопіль: Астон, 2017. – 800 с.*
* У статті помилково вказані назва костелу, дати закінчення його будівництва, освячення та знищення підривом.
